Недільного ранку 30 листопада, у день свята Апостола Андрія Первозваного, а для католиків — у день початку Адвенту, часу особливого очікування на прихід Господа, має відбутися заплановане підписання спільної декларації главами Східної та Західної Церков. Воно підсумує собою папський візит, а також і зустріч із Патріархом Варфоломеєм І, якою завершився суботній день — другий день візиту Папи Франциска до Туреччини.
Екуменічна молитва у храмі св. Юрія 29 листопада 2014 р. стала логічним і гідним закінченням другого дня апостольського візиту. Цей храм розташований на Фанарі, де знаходиться резиденція Екуменічного Патріархату Константинополя. Разом із цим зустріч стала початком відзначення свята св. Андрія Апостола, покровителя візантійської Православної Церкви. То саме з нагоди цього свята Патріарх Варфоломей І запросив Папу Франциска відвідати Туреччину.
Під час екуменічної молитви у церкві св. Юрія у Стамбулі Папа Франциск низько схилився перед Патріархом Варфоломеєм і попросив його про благословення для нього самого та для всієї Римської Католицької Церкви.
То був кульмінаційний момент візиту Папи до патріаршого храму в Фанарі — колишній дільниці імператорського міста Константинополя, де зараз міститься резиденція Патріарха Варфоломея, формального глави світового православ’я.
Коли Папа Франциск схилився перед Патріархом, той поцілував його в голову і поклав на неї руку. Це був черговий жест взаємної поваги та приязні, яка єднає Ватикан з Екуменічним Патріархатом, чиїм небесним покровителем є св. Андрій — рідний брат Апостола Петра, першого Єпископа Рима.
«Ваша Святосте, найдорожчий брате! — сказав Папа, звертаючись до Патріарха. — Вечір несе в собі змішані почуття вдячності за прожитий день і трепетної довіри перед лицем ночі, яка надходить. Цього вечора мій дух переповнений вдячністю Богові за те, що дав мені благодать перебувати тут, щоб молитися разом із Вашою Святістю та з цією Церквою-сестрою, наприкінці насиченого дня Апостольського візиту. А водночас мій дух очікує дня, який ми розпочали літургійно: урочистості святого Апостола Андрія, Небесного покровителя цієї Церкви».
Коментуючи слова пророка Захарії, що пролунали під час богослужіння: «Я вирятую мій народ від сходу до заходу… у вірності та у справедливості», — Папа зауважив, що вони становлять «міцну скелю», на якій можемо «спільно ставити свої кроки з радістю та надією». Тож, дякуючи «високодостойному та дорогому братові Варфоломеєві» за братню гостинність, глава Католицької Церкви підкреслив: він відчуває, що «наша радість є ще більшою», бо її джерело перебуває не «в наших силах», яких, без сумніву, не повинно забракнути, але у «спільній довірі до вірності Бога, який заклав основи для відбудови своєї святині, що нею є Церква».
Звертаючись до Наступника святого Андрія, Наступник святого Петра зауважив: хоч ці апостоли були братами по крові, то «зустріч із Христом перемінила їх на братів у вірі та любові». «А цього радісного вечора, під час цієї вечірньої молитви, я хочу насамперед сказати: браття в надії — надії, що не розчаровує. Яка ж це велика благодать, Ваша Святосте, бути братами в надії Воскреслого Господа! Велика благодать, але й велика відповідальність: могти разом ходити в цій надії, підтримувані заступництвом святих братів апостолів Андрія та Петра! І знати, що ця спільна надія не розчаровує, адже ґрунтується не на нас і на наших убогих силах, але на Божій вірності», — підсумував Папа Франциск, склавши усім присутнім та Константинопольській Церкві щирі братні привітання з нагоди престольного свята.
За матеріалами: Радіо Ватикану, deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
