Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) оприлюднює план дій на 2015 рік задля припинення насильства, запобігання дитячим смертям та зменшення рівня бідності дітей, до яких важко отримати доступ.
ЮНІСЕФ створив «План дій заради кожної дитини», що окреслює основні цілі щодо світового розвитку після 2015 року.
У той час, як глобальні лідери зібрались у Давосі, ЮНІСЕФ закликає світову спільноту зробити дітей пріоритетом в рамках Стратегії стійкого розвитку – «дорожньої карти» прогресу людства на наступні 15 років, яка сприятиме інвестуванню та активним діям в напрямку світового розвитку. У вересні цього року Генеральна асамблея ООН затвердить основні цілі, що ввійдуть до Стратегії.
«Хоча світ спостерігає значний прогрес за останні 15 років, мільйони дітей досі залишаються поза ним, — зауважила Йока Брандт, Заступник виконавчого директора ЮНІСЕФ. — Це переламний момент, коли є можливість допомогти дітям, яких раніше залишили поза увагою. Сьогоднішні рішення та інвестиції визначатимуть майбутнє сучасного покоління та тих, хто житиме після нього».
«План дій заради кожної дитини» визначає сім пріоритетів, які, на думку організації, повинні займати важливе місце у цілях з розвитку.
1. Припинити насильство щодо дітей. Майже мільярд дітей віком до 15 років зазнають фізичних покарань. Чверть усіх дівчат віком від 15 до 19 років у світі стають об’єктом фізичного насильства. У той час, як насильство над дітьми часто буває непомітним для суспільства явищем, його вплив на конкретних дітей та їхнє оточення може призвести до серйозних наслідків.
2. Визнати подолання бідності серед дітей основним завданням у глобальному руху боротьби з бідністю. Половина людей у світі, що живуть у надзвичайно скрутних обставинах, є дітьми. Близько 570 мільйонів неповнолітніх перебувають за порогом бідності. Дитинство, проведене в убогості, переростає у бідність дорослих людей. Без доступу до медичних послуг, достатнього харчування, води та санітарії, освіти та гідних умов проживання, проблема бідності залишається замкненим колом.
3. Запобігати смертям дітей та матерів, коли це можливо. Імовірність того, що діти з найбідніших 20% населення не доживуть до 5 років є вдвічі більшою, ніж у дітей з 20% найбільш забезпечених осіб. Вірогідність хвороби або недостатньої ваги є втричі більшою. Покращення систем охорони здоров’я та розподіл ресурсів з метою отримати доступ до дітей та матерів у найбільш скрутних обставинах, врятує життя, зміцнить родини та забезпечить стабільний розвиток.
4. Приділяти більше уваги підлітковому віку. Здобутки дитини у першій декаді житті можуть примножитись або анулюватись у другій. Підлітки часто опиняються поза увагою служб та державних планів чи програм. Необхідно вкладати кошти в навчання та заохочення здорового способу життя серед молоді, що допоможе захистити їх від хворіб та насильства, а також підготувати їх до дорослого життя.
5. Використовувати переваги інформаційного суспільства, щоби забезпечувати права кожної дитини. Своєчасна та надійна інформація є визначальною при визначенні найбільш вразливих груп дітей та розробці заходів для покращення їхнього стану. Велика кількість даних допомагає розглянути ситуацію як у глобальному, так і місцевому розрізі, та побачити, які діти залишаються осторонь.
6. Збільшити вкладення коштів у життя дітей, зокрема ізольованих та найбільш соціально вразливих. Потрібно не тільки інвестувати у напрямку освіти, доступу до води, санітарії, охорони здоров’я та соціального захисту; важливо, щоб це приносило користь дітям та родинам у найбільшій скруті.
7. Розірвати вічне коло політичних криз, що торкаються дітей. Минулого року 230 мільйонів дітей опинились у зонах збройних конфліктів, ще більша кількість постраждала від техногенних та природних катастроф. Глобальна практика надання гуманітарної допомоги у кризі, окрім невідкладного забезпечення нагальних потреб, повинна включати створення у дітей психологічної стійкості, підтримки для подолання травматичного досвіду у майбутньому. Також, варто реагувати на постійно повторювані проблеми, які постійно створюють для дітей кризи.
Якщо суспільство не хоче втратити здобутки останніх 15 років, новостворені народи прагнуть процвітання, а проблемні регіони очікують спокою, то діти повинні стати пріоритетом світової спільноти.
«Ми повинні не тільки зробити світ безпечним для цього покоління дітей, нам потрібно впевнитись, що діти виростуть і насолоджуватимуться ним», — зазначила Брандт. «У кожного з нас своя роль – у політичних лідерів, корпорацій, організацій, звичайних людей та самих дітей, всі беруть участь у створенні кращого світу для кожного».
ЮНІСЕФ створив хештег у соціальних мережах #EVERYChild для дорослих і малих користувачів, що підтримують «План дій для кожної дитини».
На фото: Дівчинка з Луганська у таборі для переселенців. Харків, січень 2015 року. UNICEF//Ukraine/2015/Pavel Yurkin
фінансово.
Щиро дякуємо!
