Повідомлення, що шведський пастор Ульф Екман стане католиком, було подібне до землетрусу, який викликав цунамі у пресі. А що зробили вірні заснованої ним церковної спільноти? Простягнули руки і поблагословили його.
Коли у березні 2013 року вони прийшли на молитву, то не сподівалися, що засновник їхньої Церкви повідомить про свій перехід на католицизм, переказуючи керівництво спільнотою пастору Йоакиму Лундквісту. Ульф Екман 30 років очолював релігійну спільноту (в протестантській традиції вони всі звуться «Церквами») харизматичної Livets Ord («Слово життя») і став засновником руху, до якого належало загалом близько тисячі подібних церковних спільнот у світі. Коли 9 березня 2014 року він сказав, що має важливу інформацію для повідомлення, у залі зібрань запала тиша. Пастор Ульф розповів, як протягом останніх 10 років став помічати, що єдність християн — важлива. Говорив про власні упередження, які виникали з браку знання й були підбиті страхом, але розпадалися, мов картковий будиночок, коли він зустрічався з віруючими католиками.
Про те, як протягом трьох років разом із дружиною мешкав у Єрусалимі, та про харизматичну молитовну групу з Ізраїля, половину членів якої становили католики. Якось пастор вибрався на прогулянку околицями. Побачив старе оливкове дерево у жалюгідному стані. Зупинився біля нього й почув у серці слова: «Поглянь на нього. Воно мертве». Він подивився і погодився. Тоді знову почув у серці голос: «Подивися уважно». Дерево тільки здалеку виглядало мертвим. На галузках виявилося повно листочків. Він зрозумів, що то Святий Дух, там, в Ізраїлі, повчає його, аби ніколи ні про кого не говорив, що хтось мертвий.
Щось природне?
Реакція пастора Йоакима Лундквіста була для багатьох величезним здивуванням. «Я маю повну довіру до Ульфа і Біргітти. Знаю, що вони слухають Святого Духа і дозволяють Йому себе провадити», — сказав він, коли Ульф закінчив говорити. Додав, що благословляє їх з усього серця і, хоч віднині вони підуть різними шляхами, та залишаться друзями. Попросив, аби зібрані в молитовній залі поблагословили Ульфа і Біргітту. «Можеш благословити, навіть якщо не розумієш їхнього рішення, — пояснив він. — Навіть якщо маєш у голові багато питань, молися серцем. Не втрачай віри, що Святий Дух знає, що робить». Пастори та вірні простягнули руки. Дякували і просили, щоб Ульф і Біргітта стали благословенням для інших спільнот. Звідки цей жест? Минув рік, і я запитую про це пастора Йоакима.
— Ми покликані до того, щоб благословляти одне одного. У нас із цим велика проблема, наслідок чого становить розділення християн. Коли ми не погоджуємося один з одним, то погрожуємо пальцем, критикуємо, — каже він. — Те, що ми їх поблагословили, не означає, ніби ми повністю погоджуємося з Ульфом і Біргіттою. Благословляючи когось, я кажу йому: нехай збудеться у твоєму житті те, що для тебе приготував Бог.
Рішення Ульфа Екмана насамперед відбилося широкою луною в пресі, не тільки християнській.
— Потім хвиля коментарів прокотилася протестантськими спільнотами. Більшість була наставлена негативно, — каже Ульф Екман. — Наше рішення струсонуло стосунки, які ми підтримували роками. Дехто замислювався, чи також не повинен зважитися на такий крок. Частина людей були наставлені до нас позитивно, хоча визнавали, що не розуміють нашого рішення. Інші були скептичні, але не розводилися про це повсюди. Була ще третя трупа, тих, що найбільш негативні. Їх було небагато, але вони гучно висловлювалися про те, що думали. Це люди, які походять із п’ятидесятницького середовища і протягом довгих років набиралися негативного мислення про католиків. Вони не могли зрозуміти, що пастор, який 1989 року перед візитом Йоана Павла ІІ до Швеції молився на спеціальному зібранні, аби Швеція залишилася протестантською, тепер хоче стати католиком.
Батько
Ульф Екман 1983 року відмовився від служіння у лютеранській церкві й вирішив заснувати в Уппсалі поблизу Стокгольма свою спільноту Livets Ord і біблійну школу. У шведському лютеранському середовищі, яке піддавало сумнівам істини Святого Письма, він говорив про живого Бога, який чинить чуда, і про те, що злий дух існує. Медіа гостро критикували Livets Ord. Члени цієї релігійної спільноти мали проблеми з просуванням у праці. Хтось підклав біля будинку Екманів вибуховий пристрій. Поштова скринька розлетілася на дрібні часточки. Попри це, його спільнота зростала. Після падіння комунізму місіонери виїхали до країн колишнього Радянського Союзу й заснували там чергові спільноти. Нині їх налічується близько 600 по всьому світу.
— Найбільші знаходяться у столиці Вірменії (10 тис. вірних) і Москві (5 тис.), де кожні вихідні відбувається загалом 26 молебнів, і це найбільша протестантська Церква у столиці Росії, — каже пастор Йоаким. Багато її спільнот знаходяться на сході України. Ульф Екман мав величезний авторитет, промовляв на велетенських зібраннях по кілька тисяч осіб.
— Коли після падіння комунізму він поїхав до Албанії і проповідував на стадіоні, його повчання транслювало громадське телебачення. У Південній Кореї він проголошував у вільній церкві, де зібралося кілька тисяч осіб, — каже о. Маріуш Орчиковскі OFMConv. — Щороку на весняні конференції до Уппсали приїжджало близько 1000 пасторів і лідерів з Узбекистану, України, Вірменії та інших держав колишнього СРСР. Рішення Ульфа стати католиком відбилося широкою луною в усіх цих спільнотах.
Брат
Отець Маріуш чотири рази брав участь у цих конференціях як францисканець. Уперше — 2009 року.
— Ульф говорив як батько. Стихійно, з темпераментом, якого не зустріти в Католицькій Церкві. Підкреслював авторитет Слова. Я бачив, що Ульф, провадячи свою Церкву, поважає літургійну традицію історичних Церков, Католицької Церкви і протестантів. Я побачив у ньому сповненого пристрасті брата, який іде за Святим Духом і не боїться відкривати скарби, наявні в інших християнських традиціях.
Восени 2009 року Ульф приїхав до Лянцкорони, аби разом з о. Пітером Гокеном проповідувати під час конференції «Екуменізм духа». У тій конференції взяли участь також кілька францисканців.
— Він був дуже доступний, ставився до нас із великою повагою. Коли я черговий раз приїхав із братами на конференцію до Уппсали, нас прийняли дуже сердечно. Ми могли взяти участь у зустрічах з Ульфом, на які чекали багато пасторів. Було видно його повагу до традиції і Католицької Церкви. То був цікавий досвід — поїхати до Швеції і зміцнитися у своїй автентичності францисканця і пастиря. Засновник Livets Ord протягом останніх 10 років підкреслював, що розділення між християнами — це скандал. Він провадив пасторів у вченні до поваги і єдності.
Отець Матеуш звертає увагу: те, як рішення Ульфа було сприйняте його спільнотою, показує її характер.
— Пастори з повагою поставилися до його вибору. Не сталося бунту, який розвалив би церковну спільноту і викликав відторгнення вчення їхнього засновника.
У конференціях, які організовує Livets Ord, брали участь, зокрема, проповідник Папського Дому о. Раньєро Канталамеса, о. Пітер Гокен і католицький єпископ Швеції Андерс Арбореліус OCD.
— Я не був здивований рішенням Ульфа, — каже єпископ Андерс. — Ті, хто уважно слідкував за тим, що він каже, могли припускати, що колись він зробить такий крок.
Восени 2013 року пастор приїхав до Кракова на Євангелізаційний форум «ССС». Багато його учасників запам’ятали слова, сказані шведським пастором, який говорив, що Бог покликує до чернечого і священицького служіння у Католицькій Церкві.
— Ці слова сильно зачепили людей саме тому, що їх промовив протестантський пастор, — зазначає о. Маріуш. — Це показало його повагу до Католицької Церкви. Коли Ульф Екман складав визнання католицької віри і приймав миропомазання, Євхаристію відправляли шестеро священиків, і всі були монахами.
За рік після того, як Ульф Екман оголосив про свій перехід до католицизму, ситуація довкола нього дещо заспокоїлася. Однак і надалі чути голоси тих, хто вважає, що він «покинув своїх вірних».
— Ми стараємося свідчити життям і вказувати на Ісуса. Ми любимо Його, віримо у Його слово і хочемо показувати, що все це ми можемо реалізувати як католики, — каже Ульф. — Також ми пишемо книжку про наш шлях до Католицької Церкви.
У червні Ульф Екман візьме участь у конференції «Сфера Нуль», яку в Хшанові (Польща) організовує Спільнота Метаноя. Які теми йому найближчі?
— Євангелізація і мобілізування мирян. Це дуже важливо: вишколювати людей, аби вони могли служити Церкві. Я займався цим довгі роки. Також стараюся підкреслювати, яке важливе життя у Святому Дусі та щоденний контакт зі Святим Письмом. Я високо ціную єпископа Гжегожа Рися (єпископ-помічник Краківський. — Прим. пер.). Він знає про всі мої плани стосовно його дієцезії.
На запитання, які саме його плани, Ульф стримано каже: «Хочу бути добрим католиком».
Вероніка Помєрна, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
