— Примирення між людьми, зцілення, віра в чудеса — це все є у Католицькій Церкві, виразно сформульоване, а ми про це й не відали. Коли ж відкрили, то зашарілися з сорому від свого невігластва, — згадує Біргітта Екман, дружина пастора Ульфа Екмана.
Спершу я подумала, що це жарт. Перш ніж поділилася з будь-ким цією інформацією, про всяк випадок двічі перевірила по телефону. Все вказувало на те, що то не перше квітня. Я була не єдиною, хто не міг повірити, що засновник однієї з престижних харизматичних церковних спільнот у Швеції (за протестантською традицією, їх звуть Церквами) ухвалив разом із своєю жінкою рішення змінити віросповідання.
Ульф Екман ніколи не був фанатом-ентузіастом Католицької Церкви. Коли Йоан Павло ІІ, як перший Папа в історії, 1989 року мав відвідати Швецію, пастор геть не був у захваті. Публічно висловлював свою критику. Тепер, говорячи про те, що хоче поєднатися з Католицькою Церквою, він не боїться згадати свої колишні погляди. Каже, що хоче повернутися до джерел.
Це результат понад 10-річної подорожі Ульфа і його дружини Біргітти. Від стереотипного, типового для багатьох протестантів погляду на Католицьку Церкву — до подиву та захвату. Вже після повернення з Ізраїлю 2005 р. (подружжя мешкало там три роки) відчувалася більша доброзичливість у його підході до католиків. Це було помітно у публікованих ним текстах, у щораз то більшій залученості в екуменізм, у гостях, яких запрошували на щорічну літню конференцію церковної спільноти Livets Ord (Слово Життя). Достатньо кинути погляд на список доповідачів 2013 року. Хто говорив про потребу відновлення зв’язку зі Святим Духом? Католик, проповідник Папського Дому, о. Раньєро Канталамеса.
Рішення пастора Екмана здається добре продуманим. Подібно як католицька теологія. Це ж, зрештою, не шведський стіл, з якого можна вибирати те, що нам до вподоби. Це скоріше як меню, спеціально скомпоноване продуманим чином. Присутність однієї складової добуває глибокий смак інших страв. Одне випливає з іншого. І саме це захопило Ульфа з Біргіттою.
У секуляризованій Швеції харизматична церковна спільнота Livets Ord не раз викликала бурхливі емоції. У медіях з’явилися численні виступи, автори яких ніколи не переступали порогу цієї церкви. Біргітта згадує, що багато її друзів страждали, чуючи образливі думки від тих, хто просто повторював вичитане з преси.
— Я усвідомила, що ми точно в такий само спосіб ставилися до Католицької Церкви. Ми читали книжки, яку показували Католицьку Церкву з негативного боку, і вважали, що все про католиків знаємо. А насправді то все була інформація секонд-хенд. Тому для мене було так важливо, аби здобутися на це зусилля й перевірити, що Католицька Церква насправді говорить на конкретну тему. Зазирнути до відповідних документів і книжок. Не можна оцінювати Церкву на підставі переказів через треті вуха!
Попри захват, пастор Екман сам собі дивується — зрештою, він же не відходить від заснованої ним церковної спільноти через конфлікти або «професійне вигоряння». Що ж стало вирішальним для цього кроку? Як єдине логічне (!) обґрунтування він називає відчуття, що Бог від нього цього очікує.
Пастор Екман заявив, що має бути послідовним. Якщо Христос прийшов для того, аби згромадити розпорошених дітей Божих воєдино, то поділи не походять від Нього.
— Віра у єдність християн має свої практичні наслідки. У центрі Євангелія перебуває єдність. Для Бога дуже важливо, щоб ми помирилися. Ісус за це помер! — каже Ульф Екман.
Для багатьох людей це рішення зовсім незрозуміле. Відкладімо вбік питання про теологію. Дорослий чоловік на керівній, відповідальній посаді перевертає своє життя догори ногами. Чому? Бо відчуває, що саме цього від нього очікує Бог. У голосі Бога, який, зрештою, не так просто почути, він чує логічні аргументи. І йде за ними. Вітаю відважного!
Вероніка Помєрна, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
