Чи потрібна ревність без знання?

Роздуми над Словом Божим на спомин св. Бернарда (четвер ХХ тижня)

«Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки, то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення». (…) Повертавсь Єфта у Міцпу додому, аж ось дочка його виходить йому назустріч з бубнами і танцями. Була ж вона в нього єдина…

Чи вбив Єфта свою доньку — чи просто відав її на посвяту Господу у вічне дівоцтво? Чи мав Єфта право здійснювати жертвоприношення людиною? Перелік тварин для жертвоприношення та всеспалення у Святому Письмі — виключний і закритий. А стосовно людського жертвоприношення є навіть прямі заборони: не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм (Втор 12, 31). Далі, Єфта не був священиком і жертв узагалі не мав права приносити сам. Як не міг, нарешті, і в принципі обіцяти принести «перше, що вийде» — могла б вийти, наприклад, нечиста тварина або якась хвора чи кульгава, а, як знаємо, у жертву Всевишньому приносили бездоганних тварин, без будь-якої вади.

Вся ця ідея з жертвоприношенням була одним великим беззаконням, що суперечило багатьом фрагментам Святого Письма, а відповідно, і волі Бога. Єфта був ревний, але не знав Писань на достатньому рівні, аби хоч трохи знати й розуміти свого Господа… Ревності замало; і ревність, не підкріплена знанням Слова, може призвести до гріха, адже Бог більше бажає того, щоб ми Його краще знали, замість скоєння якихось подвигів на Його честь.

Чи на достатньому рівні я знаю Слово Боже? Чи не ризикую колись повторити помилку Єфти через незнання Слова Божого? Що маю змінити? Донька Єфти у Святому Письмі не названа на ім’я, вона так і залишилась донькою Єфти, яка, як і батько, не знала Писання. Скоріш за все, батько придушував її особистість і зробив безвольною заручницею та співучасницею у своєму гріху та невігластві, незнанні елементарних норм Писання. Якщо Слово Боже не оселяється у серцях людей — гріхи моїх предків мають гарні шанси повторюватися знов і знов у багатьох поколіннях.

Запроси Слово Боже оселитись у своєму серці, аби перервати коло гріха в своєму роді, щоб усі потомки казали колись: я, вся сім’я та увесь дім мій будемо служити Господу Саваоту!