Спокушати можна по-різному

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХ Звичайного тижня, рік І

Того часу фарисеї, почувши, що Ісус закрив уста садукеям, зібралися разом, і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?» Він же сказав йому: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це — перша і найбільша заповідь. Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки».

Чому людина так часто спокушає інших? Спокушає словами, поведінкою, своїм зовнішнім виглядом. Часто й сама піддається різним спокусам.

Слово «спокушати» в оригіналі має такі значення: «випробовувати, піддавати випробуванню, спокушати, намагатися звести чи вловити». Ось це намагалися зробити садукеї та фарисеї стосовно Ісуса.

Садукеї та фарисеї добре поводилися, як самі вважали, і нікого не спокушали. Навпаки, показували іншим, як треба жити праведно. Чому тоді вони так поводились з Ісусом? Намагались на чомусь Його вловити: на слові або у поведінці?

Можливо, садукеї та фарисеї не змогли побачити себе праведними у поведінці та вчинках Христа, хоч і позиціонували себе такими. І тут постає логічне питання: «Чи насправді вони такими були?»

Я можу думати про себе так само, як фарисеї та садукеї. А у справах і вчинках бути не таким хорошим, як про себе думаю. Ба навіть і навпаки.

Ісус дуже гарно і змістовно відповів фарисеям, бо в усьому має бути любов. Коли я матиму у своєму житті любов повну і справжню — Божу любов, — то не поводитимуся як фарисеї та садукеї. Не спокушатиму інших і сам не буду пддаватися спокусам. Бо в серці не буде місця для цього. Там буде тільки любов.

Як часто ми переживаємо злість, роздратованість, ненависть, пригніченість, бо не маємо в собі любові, не маємо Божої повноти!

«Люби Господа, Бога твого…» В оригіналі «будеш любити» означає: «турбуватися, бажати добра, відчувати прив’язаність, знаходити задоволення (у чомусь), цінувати».

Чи часто я так чиню у свому житті?  З любов’ю і турботою ставлюся до інших, як закликає Ісус Христос у цих двох заповідях любові?

Не біймося подивитися сьогодні у своє серце та дозволити собі любити Бога всім серцем, усією душею і думкою, щоб бути спроможним любити свого ближнього, як самого себе (пор. Лев 19, 18).

Тоді не будемо входити у спокусу та вводити інших (Мк 14, 38).