Ісус вказав, що мірилом справедливості є не кількість, але повнота дару. На цьому наголосив Папа перед молитвою «Ангел Господній» у неділю 8 листопада 2015 р., на яку на площі святого Петра у Ватикані зібрались десятки тисяч прочан. Коментуючи євангельську притчу про бідну вдову, він підкреслив, що ми повинні любити Бога усім серцем так, як вона.
Насамперед, Святіший Отець звернув увагу на те, якими не повинні бути послідовники Христа, а потім подав зразковий ідеал християнина.
Уособленням негативних рис у Новому Завіті є книжники та законовчителі, які відзначались гордістю, жадібністю та лицемірством. За їхньою пихатою поведінкою приховувались облуда і несправедливість, бо вони, використовуючи свою владу, не зупинялись навіть перед тим, щоб забирати доми у вдів, а при цьому «довго молились для виду».
Папа перестеріг перед такою поведінкою, вказуючи, що не можна відділяти молитву від справедливості, поклонятись Богові і, одночасно, кривдити убогих.
Протилежністю книжників є убога вдова. Ісус уважно спостерігав її поведінку, а потім пояснив Своїм учням, чим вона відрізняється від пихатих багачів.
«Багаті напоказ давали те, що мали в надлишку, – сказав Святіший Отець. – А бідна вдова, тихо й смиренно, віддала все, що мала для існування. Задля крайньої бідності вона могла кинути одну монету на храм, а другу зберегти собі на прожиток. Але вона не хотіла віддавати Богові тільки половину – зреклась усього, що мала. В своєму убозтві вона зрозуміла, що маючи Бога – має все. Відчуває, що Бог її любить в усій повноті, і, в свою чергу, любить Його без застережень. Який чудовий приклад цієї старенької!»
Ісус вказує, що мірилом не є кількість, але повнота дару. Це не питання гаманця, але серця. Любити Бога всім серцем означає довіряти Йому та Його провидінню і служити Йому в найбідніших ближніх, нічого не очікуючи взамін.
Щоб краще це проілюструвати, Папа Франциск розповів про одну подію, що сталась в його попередній дієцезії в Буенос-Айресі.
Одна мама вечеряла з трьома маленькими синами – п’яти, шести і семи років. Тато був на роботі. Коли постукали в двері, найстарший пішов відчинити й повернувся, кажучи: «Мамо, там жебрак просить їжі». Мама, щира християнка, запитала: «Що зробимо?» «Дамо йому щось з’їсти!» «Добре», – відповіла мама, і, взявши виделку та ніж, відрізала у кожного половину котлети. «О, ні! Так ні!, – запротестували діти. – Візьми щось із холодильника!» «Саме так! – відповіла мама. – З цього зробимо для нього три канапки».
Таким чином діти навчились, що справжня любов дає не те, що зайве, а те, що нам необхідне. Святіший Отець наголосив, що перед обличчям потреб ближнього маємо поділитись чимось істотним, а не тим, що маємо в надлишку. Ми покликані присвятити ближньому свій час, послужити своїми талантами, а не використовувати їх виключно для особистих цілей.
Після молитви «Ангел Господній» Папа Франциск привітав численні групи прочан, зокрема отців домініканців, які розпочали святкувати 800-річний ювілей виникнення Ордену.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
