«Церква у Європі позитивно відповіла на невідкладні потреби біженців та мігрантів, як також на заклик Папи прийняти біженців», – таким є висновок дослідження, яке нещодавно проведено серед Єпископатів Європи.
Дослідження восени 2015 року провели Рада Єпископських Конференцій Європи та Міжнародна католицька комісія з питань міграції.
Як зазначається, Церква не лише вживає невідкладних заходів для надання допомоги, але також вдається до далекоглядних дій, покликаних сприяти інтеграції на новому місці. «Церква через свої численні структури включена у пошуки відповіді на невідкладні потреби мігрантів і біженців», – читаємо у прес-релізі РЄКЄ, який наголошує на важливості закликів Папи Франциска та різних ієрархів, звернених до міжнародної спільноти, щоб зробити все можливе для встановлення миру, «тому що війни та конфлікти є серед головних причин актуальної кризи біженців». Отож, «без чіткої політичної волі, яка спрямована на досягнення миру та краще зрозуміння солідарності й глобального розвитку, актуальна криза неухильно призведе до подальшого посилення напруження, страху та насильства».
Одночасно, європейські єпископи підкреслюють, що «особливість ситуації кожної країни Старого Континенту вимагає відповідних рішень, які будуть підсильними для кожної окремої країни, ґрунтуючись на принципах солідарності та відповідальності». Відзначено також те, що «допомога, надана Церквою, засвідчила, як краще зрозуміння потреб біженців робить свій вклад у поглиблення пошани до гідності людської особи, у зміну наставлення до тих, які втікають з метою порятунку свого життя, у подолання страху». Ось чому «перед обличчям актуальних подій» дуже важливим є милосердя.
У повідомленні РЄКЄ підкреслюється, що Церква у більшості європейських країн співпрацює з відповідними урядами, щоб випрацювати політичні рішення, які сприятимуть суспільному поєднанню та розвиткові. Одночасно, вказується також і на існування «численних» викликів, які доводиться долати, аби причинитися до вирішення проблем, пов’язаних з явищем міграції, серед яких: «наявність незначних матеріальних ресурсів, зростання браку солідарності між державами, невідповідність стратегій, опрацьовуваних на державному рівні, зростання ксенофобських наставлень та почуття відсутності безпеки».
За матеріалами: Радіо Ватикану