Звідусюди чую: «Це неймовірно», «дивовижно», «фантастично». Навіть люди, далекі від Церкви, зізнаються у медіях, що це «справляє враження». Ну а хіба не так?
«І от, — натовп численний, перелічити який ніхто не міг, — від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем». Ці слова з Одкровення сьогодні стали дійсністю. Кажуть, що два з половиною мільйони людей узяли участь у Месі Послання в Бжеґах. Але нині спеціальний день благодаті, яка розливається на весь світ. Хто перелічить мільйони телеглядачів і радіослухачів, кого торкнувся Святий Дух? А Він торкнувся, знаю по собі та по своєму оточенню. Це щось таке, що описує псалмоспівець: «Коли Господь повернув сіонських бранців, немовби сон ми бачили, так було з нами. Тоді уста наші сповнилися сміху, і радості — язик наш» (Пс 126, 1‑2).
Ну хіба ж не так? Це як чудесний сон, але краще — бо це правда.
Звідусюди чую: «Це неймовірно», «дивовижно», «фантастично». І насмішники якось притихли, не знаходячи слів проти натовпів гарних людей «із вічним щастям на обличчях».
Сьогодні зворушення стискує горло від вигляду молодої і свіжої Церкви, яка вже нібито мала не існувати. Існує й існуватиме надалі, бо то Дух Святий керує Церквою — а Він не старіє, не знає спочинку і є вічно творчий.
Господь змінює долю Польщі і — я в це міцно вірю — змінить також долю світу. Безумства світу цього не означають, ніби перемагає егоїзм і бездушність; вони означають тільки те, що людство терпить страхітливий голод любові, не бачачи шляху його заспокоєння. А Бог цей шлях вказує. Не для того Він так сильно об’явився нам у ці часи в своїй рисі милосердя, щоби це залишилося на папері. «Перш ніж прийду як Суддя справедливий, приходжу спочатку як Цар милосердя», — ці слова Ісус повелів записати Сестрі Фаустині. Це заклик на останні часи, «перш ніж настане день справедливий».
Кожен, хто брав участь у Месі Послання або був її свідком за посередництвом медій, а також кожен, кого зачепило те, що там відбулося, — посланий. Люди не можуть ходити голодні, коли так багатьом із нас дано роздавати слова і вчинки милосердя.
І сама Польща після СДМ стає посланою з Євангелієм до світу, як ще ніколи досі. Бо Євангеліє — для нас і цілого світу.
Францішек Кухарчак, Gość Niedzielny