Книжка Еріха Блехшмідта «Збереження індивідуальності»

Пропонуємо вам книжку Еріха Блехшмідта «Збереження індивідуальності. Людина – особа від самого початку. Дані ембріології людини».

Інститут родини та подружнього життя Українського католицького університету пропонує увазі читача переклад праці відомого німецького ембріолога Еріха Блехшмідта (+1992) «Збереження індивідуальності», що є неначе підсумком та філософським осмисленням результатів довголітніх досліджень цього видатного науковця. Оригінал праці під назвою «Die Erhaltung der Individualität. Der Mensch – Person von Anfang an. Humanembryologische Befunde» вийшов друком у видавництві Академії Ґустава Сіверта (Вайльгайм-Бірброннен, Німеччина) в 1996 році і увінчує цілу низку публікацій автора з ембріології людини: «Пренатальні системи органів людини» (1973), «Ембріологія людини. Принципи та основні поняття» (1974), «Анатомія та онтогенез людини» (1978), «Як починається життя людини: Від зиготи до ембріона» (6-е вид., 1989).

Еріх Блехшмідт був першим, хто спростував так званий «основний біогенетичний закон» Ернста Геккеля. Очолюючи протягом тридцяти двох років (1941-1973) Анатомічний Інститут Університету Ґеттінґена, Еріх Блехшмідт виготовив повну серію анатомічних реконструкцій пренатального розвитку людини, в результаті якої виявилося, що так званий «основний біогенетичний закон» Ернста Геккеля недійсний взагалі: він є чудернацьким конструктом, чи точніше – вбраною у псевдонаукові шати ідеологією. Такі результати особливо актуальні для українського контексту, тому що у нас хоча вже й не сприймають всерйоз запропонованих Геккелем реконструкцій стадій пренатального розвитку та не використовують сфальшованих Геккелем кліше ембріонів тварин і людини, то все ж сам принцип «основного біогенетичного закону» вважають чинним, і далі навчають школярів та студентів-медиків чи біологів, що пренатальний онтогенез людини рекапітулює (т.т. повторює у стислій формі та короткому проміжку часу) її філогенез – припущене і нічим не підтверджене еволюційне походження людини. А таке «навчання» часто використовують для обґрунтування абортів, що, в свою чергу, веде до формування абортивної ментальності, бо якщо людина у своєму пренатальному розвитку повторює стадії еволюції, то у такому випадку вона до певного моменту «ще не є» людиною, а тільки перехідним тваринним організмом, який можна безкарно нищити.

Завантажити книжку Еріха Блехшмідта