Як добре пережити Адвент? Про це мене якось запитали на сповіді. Тоді було мало часу, щоб поділитися своїм досвідом переживання Адвенту, тому хочу поділитися ним тут.
Саме поняття Адвент з’явилося у римській імперії. Коли імператор бажав відвідати якусь провінцію імперії, то посилав туди гінців, які звіщали, що до них невдовзі приїде імператор. Мешканці провінції починали готуватися до зустрічі з імператором: прибирали вулиці, готували дари і страви, аби якнайліпше імператора пригостити, бо знали: чим краще його приймуть, тим ліпші умови для життя в імперії отримають. Наприклад, імператор може наказати побудувати дороги чи зменшити податки. Так чи інакше, очікуючи на імператора, вони на якийсь час відривалися від своїх повсякденних турбот і радощів, аби зосередитися на особі імператора і на його, а не на своїх очікуваннях і бажаннях.
Християнство перейняло це слово у язичницького Риму і надало йому духовний зміст. Насправді все наше життя на землі є Адвентом, адже чекаємо на зустріч з Христом у вічності. І цей час ми повинні використати для того, щоб підготуватися до зустрічі з Ним, і вигадати в своєму житті щось таке, щоб захопило Його Серце… Турбуючись про те що до вподоби Богові, ми одночасно працюємо і для власного спасіння, бо «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.»
Щорічний літургійний період Адвенту є часом, коли ми собі знову пригадуємо: наше життя — це Адвент, час підготовки на зустріч з нашим правдивим Господом. І цьогорічний Адвент має бути просто ще однією сходинкою, ще одним, можливо, і маленьким кроком на такому шляху, де ми відходимо від себе, щоби наблизитися до Спасителя.
Ось декілька практичних моментів щодо переживання Адвенту, які сам намагаюся застосовувати.
1. Запланувати і зробити добрий вчинок, конкретний і реальний до виконання.
Справді треба зробити добру конкретну постанову на час Адвенту. Ліпше, щоб це був конкретний вчинок милосердя в стосунку до ближніх: хтось може пожертвувати одяг чи їжу для бідних, хтось допоможе сусіду чи сусідці направити пліт, хтось перепросить людину, яку колись образив, а хтось пробачить кривдникам. Нагод і можливостей достатньо. Ліпше дати трошки, але з серця, ніж багато, а потім жаліти і злитися.
2. Прочитати в часі Адвенту всі чотири Євангелія.
Якщо ми хочемо комусь догодити, то хочемо цю людину ліпше пізнати, дізнатися, що вона любить, а що — ні. Подібно і з Господом Богом, якщо ми Йому хочемо догодити, то напевно не зможемо цього зробити, якщо не пізнаємо Його в Євангелії, тому треба постаратися в час Адвенту перечитати повністю всі чотири Євангелія. Запланувати собі час на це.
3. Зробити постанову не приймати швидких важливих рішень і суджень (дати своїй душі час).
Для того, щоб виросло дерево з маленького зерна, потрібно крім води і світла ще дві важливі умови: час і тривання на одному місці. Ми не можемо постійно пересаджувати дерево з місця на місце і одночасно очікувати, щоб воно росло. Мусимо дати йому час і спокій. Подібно і в духовному житті. Адвент є перед усім часом тиші і терпеливості. Сучасний світ диктує швидкість, навіть миттєвість, і ми подібно пробуємо реагувати на духовні проблеми: часто швидко і миттєво знайти рішення, зробити добру постанову і моментально вийти із залежності, що тривала 10 років. Час Адвенту означає, що ти маєш час для того, щоб зосередитися і спокійно придивитися до свого життя, наче трохи збоку. Наче зупинитися, перевести дух після тривалого забігу, обернутися назад скоректувати напрямок, щоб не відійти ще далі від курсу.
Але для цього треба мати час і не робити необдуманих постанов і рішень. Впевненість, що час може поставити все на своє властиве місце особливо тоді, коли ти не маєш можливості сам змінити ситуацію.
4. Щоденно 15 хвилин роздумувати над уривком з Євангелія чи над таємницею Розарію.
Також потрібен час на роздуми над Євангелієм, над таємницями святого Розарію, над істинами, що почув на проповіді чи прочитав у статті, чи в книжці. Роздумування над таємницями віри, трохи відсторонене і позбавлене непотрібної стурбованості і нервовості. Для таких вправ варто ввести в план дня щоденні 15 хвилин, у тиші з виключеними радіо і телефонами, на читання і роздуми над Святим Письмом: 5 хвилин на читання уривку зі святого Писання (ліпше Євангелія) і 10 хвилин — роздуми над текстом. Мине якийсь час, можливо, це саме час Адвенту і відчуєте насолоду і навіть потребу продовжувати такі вправи надалі.
Сподіваюсь, ці короткі поради і роздуми щодо переживання Адвенту допоможуть пережити цей час в гармонії з Богом, ближніми і з самим собою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
