Коли мені було 16 років, мій однокласник під час Великого Посту спитав: «А чи ти постиш, адже зараз ВЕЛИКІЙҐ піст?». На його думку я мав утримуватися від м’яса весь Великій Піст. і саме так я Й став робити, при чому не їв ані риби, ані яєць, ані молочного.
Наприкінці посту моє тіло дійсно святкувало і переживав я радість Воскресіння Господнього, тілесно теж, тіло було якесь легке-легке, в почуттях не було роздратованості, а радше ніжність і заспокоєність. Згодом, я дізнався, що утримання від м’яса зобов’язує католиків лише в п’ятниці протягом року, а також в дні стислого посту, тобто у Попільну Середу, Страсну П’ятницю і напередодні Різдва Христового. Зараз вже, як священик, мушу питати на сповіді чи люди постять у п’ятницю. Та часом чую одночасно закиди, що Церква, мовляв, скасувала пости. Думаю, що це неправильно – Церква постів не скасовувала, просто раніше, якщо ти не дотримувався правил посту, ти мусів йти до сповіді, а зараз, ти можеш з’їсти м’ясо у будь-який день посту, окрім п’ятниці, і гріха не буде. Однак в часі Великого Посту якесь відречення, якась постанова робити добрі вчинки все одно мусить бути. Але є правда в тому, що справа посту відійшла в свідомості римо-католиків у тінь. Ми про неї згадуємо лише при зустрічі з нашими братами православними чи греко-католиками, причому тоді ми потайки радіємо, що ми можемо їсти м’ясо весь Великій Піст, а шкода…
Перед Великим Постом я взяв в руки книжечку о. Олександра Мєня «О проведении Великого Поста». На самому початку він пише: «Загальні правила. Утримання від м’ясної їжі обов’язкове (виділення – о. Г. Рассоленко). Стосовно всього іншого (дозволу вживати молочні страви, яйця чи рибу, – прим. О. Г. Р.) треба уточнювати з духівником». В такому пості є сенс позитивного, сам о. Олександр зазначає: «З давніх-давен було зауважено, що тваринна (м’ясна) їжа, певною мірою недобре впливає на людину… Біблія, зглянувшись над людською неміччю, не забороняє тваринної їжі. Проте Церква обмежує її вживання, впроваджуючи пости та пісні дні. Їхня мета потрійна: 1)тимчасова відмова від тваринної їжі; 2) загартування волі через послух Церкві; 3)нав’язання повсякденної культури споживання їжі до Церковного року… Необхідно уникати двох скрайностей: робити з посту щось абсолютне і незаперечне та занедбувати його.» (виділення – о. Г. Рассоленко).
Св. Афанасій пише: «Поглянь, що піст чинить! Він лікує недуги, висушує зайві соки у тілі, проганяє злих духів, відлякує непристойні думки, надає духові більшої прозорості, робить серце чистим, зцілює тіло й урешті приводить людей до престолу Господа… Великою силою є піст, і осягає він великих успіхів»
Сучасні вчені зауважили, що піст має також лікувальну дію. Доктор Бухінгер, якій після І Світової Війни у Німеччині виявив лікувальні властивості посту і успішно їх застосовував в оздоровлені багатьох пацієнтів пише: «Лікування постом – це лікування через виведення шкідливих речовин, очищення усіх тканин і соків організму. Всіх!»
Коли ми переживаємо піст, тобто обмежуючи їжу для тіла, ми повинні надати більше уваги для духовної їжі. В тій самій книжці про проведення Великого Посту о. Олександр Мень пише: «За час Великого посту треба прочитати всі чотири Євангелія.» І це зовсім нескладно, бо разом чотири Євангелія мають всього 99 розділів, тобто лише по 2 розділи щоденно читати.
Нарешті треба зауважити, що правила посту відмінні в Західній і Східній традиціях. Початковим змістом посту було утримання на якийсь час від їжі взагалі. Так, поширеною практикою було невживання їжі до вечора, або до 3-ї години дня (біблійний 9-а година). Згодом, особливо в монастирській практиці, до утримання від їжі стали додаватися і якісні обмеження: заборона на м'ясо, молоко і т. д. У той час, як у Східній Церкві збереглося в основному останнє, тобто заборона на певні види їжі без зазначення кількості трапез на день, на Заході збереглася ідея посту, як саме утримання від їжі взагалі. Однак із плином часу давня практика утримуватися від їжі до вечора стала для християн важкою до виконання, тому пізніше (приблизно в XIV столітті) ця єдина трапеза була поступово перенесена на день. Згодом, щоб дати можливість людям злегка підкріпитися перед сном, була додана ще одна легка трапеза ввечері (вона отримала назву «collatio», від латинського слова, яким називалися читані в монастирі на цій трапезі читання з творів святих отців Церкви). Пізніше була додана ще одна легка трапеза вранці. Обмеження на рід їжі також із плином часу полегшувалися: якщо в середні століття нормою було утримання від м'яса, яєць і молочної їжі, то в XX столітті залишилося лише обмеження на м'ясо.
Отже, для православних слово піст означає утримання від м’ясних страв, для католиків західного обряду слово піст передусім означало обмеження кількості їжі.
Наші діди і бабці, можливо, ще пам’ятають правила посту, які були дійсні до реформи, що відбулась в Католицькій Церкві всередині ХХ століття:
У Великій Піст:
- Всі дні, окрім неділь — піст (піст передбачає обмеження числа споживанням їжі в день: одна повноцінна трапеза, і, при цьому не забороняються два куштування вранці і ввечері) без утримання від м’яса.
- У п’ятниці і суботи Великого Посту — і піст, і утримання від м’ясних страв.
- Попільна Середа – піст і утримання від м’яса.
- Велика П’ятниця — піст і утримання від м’ясних страв.
- Велика Субота – піст і утримання від м’яса до полудня.
- П’ятниці всього року – утримання від м’яса.
- Quatuor tempora («Чотири пори року» — особливі дні посту і покаяння, по три дні (середа, п'ятниця, субота) в кожному з часів року. Втім, ці пости в даний час практично вийшли з ужитку.) – піст і утримання від м’яса.
- Переддень П'ятидесятниці — піст і абстиненція.
- 31 жовтня, напередодні дня Всіх Святих — піст і абстиненція. Якщо цей день припадає на неділю, піст і абстиненція переносяться на суботу.
- 24 грудня, напередодні Різдва Христо.вого (святвечір) — піст і абстиненція (крім випадку, коли цей день припадає на неділю)
- 14 серпня, напередодні урочистості Внебовзяття Пресвятої Богородиці — піст і абстиненція. Якщо цей день припадає на неділю, піст і утримання переносяться на суботу.
До речі, католики-традиціоналісти і зараз дотримуються цих правил посту.
Зрозуміло, що зараз римо-католиків зобов’язує утримання від споживання м’яса в усі п’ятниці року (окрім тих, на які випадає урочистість), та посту в Попільну Середу, Страсну П’ятницю і Вігілію Різдва Христового з утриманням від споживання м’яса. Тобто, піст полегшено, хоча це не значить, що Церква не бажає вже, щоб ми постили. Церква надає нам просто свободу у виборі способу відречення чи вчинків покаяння. І піст тілесний, на мою думку, залишається не тільки вчинком покаяння, але і дієвим способом лікування душі від гріховних вад і пристрастей. Авва Пімен зазначив: «Душа не є цілком покірною, якщо вона не знає міри в їжі». Піст може стати незамінним духовним ліком в боротьбі з нашими вадами і пристрастями, як пише Йоан Ліствінчик, що піст «гамує потік слів, заспокоює хвилювання, оберігає покору, проганяє дрімоту, лікує тіло, умиротворює душу».
У приготуванні цього тексту я користувався книжкою о. Олександра Мєня «Руководство к молитве», книжкою о. Ансельма Грюна, «Піст. Молитва тілом і душею», та використовував статтю«Католический пост» з Вікіпедії, які дуже рекомендую перечитати.
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
