Роздуми до Слова Божого на 22 грудня
В ці останні дні приготування до приходу Ісуса Христа Церква нас ставить перед першою молитвою Нового Завіту. Це молитва Пресвятої Діви Марії. Вона називається «Магніфікат», а її назва походить від латинського дієслова «величати», «возвеличувати», «прославляти».
На порозі Нового Завіту Марія промовляє молитву, яка підсумовує всі спасенні події Старого Завіту. Перш ніж має народитися обіцяний Спаситель, Марія споглядає в молитві весь шлях Божого народу до очікуваного Месії.
Вперше у Біблії слово «величати» промовляє Господь Бог, коли обирає і кличе Аврама, ім’я якого означає «величний батько»: А Я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й возвеличу твоє ім’я, а ти станеш благословенням (Бут 12, 2). Історія спасіння зароджується тоді, коли сам Бог входить у життя свого народу і розпочинає звеличувати ім’я Аврама, щоб надати йому інше ім’я: Аб-ра-ам, що означає «Батько багатьох народів» (Бут 17, 5).
Таким чином молитва Марії охоплює всю історію спасіння ізраїльського народу від самого її початку. У своїй молитві Вона виразно бачить і перераховує всі Божі діяння, безліч Його дарів, рясні благословення і мудре провидіння на кожному етапі розвитку народу (Лк 1, 50-53).
Історія спасіння осягає свою повноту саме в житті Марії: Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім’я. Богородиця виразно бачить вірність Бога, який здійснив свої обітниці, свій Завіт, укладений ще з Авраамом: Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.
Для нас це означає, що історія Божого народу Нового Завіту, тобто історія Церкви, розпочинається від Марії — Матері Церкви, Діви вірної, нашої Матері. Вона величає Бога, адже для Неї велике вчинив Всемогутній. Марія бачить у молитві, що благословення Авраама досягає кожного віруючого, хто приймає потомство Авраама, Її Сина, Ісуса Христа (Мт 1, 1). Це є найбільшою радістю Марії: і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.
Молитва Марії охоплює також головні молитви Старого Завіту. Вони наче струмки, потоки й ріки, які вливаються у безкрайній океан звеличування Бога у душі Божої Матері (пор. 1Сам 2, 1-10; Пс 111, 9; 103, 17; 89, 11; 107, 9; Іс 41, 8-9). Тому й ми ніколи не молимось самі, лише долучаємося до молитви нашої небесної Матері. Діти навчаються говорити й молитися саме від матері. Ось так і ми спільно з Марією величаємо Бога і радіємо у Ньому даром спасіння, яке вже на порозі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
