Душі в чистилищі знають набагато більше про нас і те, що відбувається в нашому світі, ніж ми собі думаємо. Знають вони, наприклад, хто бере участь у їхньому похороні і чи прийшли ці люди тільки щоб їх інші побачили.
Вони знають, хто був на Святій Месі за них, бо для померлих побожна участь у Святій Месі має більше значення, ніж супровід тіла на цвинтар. Знають вони також, що про них говорять і що для них роблять. Вони ближчі до нас, ніж ми гадаємо: вони зовсім поруч.
Ось уривок з інтерв’ю, яке Нік Ельц узяв у Марії Сімми (1915-2004) — австрійської містички, яку віруючий світ знає завдяки непересічним подіям: душі з чистилища приходили до неї, говорили про свої страждання і надію спасіння, а також про багато актуальних справ світу ХХ століття.
— Скільки вони [душі в чистилищі] знають на тему своїх сімей?
— Я би сказала, що фактично все. Вони бачать нас постійно. Чують кожне слово, яке ми про них говоримо, і знають, що ми переживаємо. Але не знають наших думок. Вони бачать свої похорони і знають, хто там є і хто за них молиться, а хто прийшов просто щоб інші знали.
— Чи душі, які там перебувають, знають, що відбуватиметься у світі?
— Так, вони про дещо знають, але не все. Сказали мені, що є якась велика подія, що має незабаром настати, ось-ось. Довгі роки казали мені, що ось уже «за дверима», а від травня 1993 року вживали вислів «на порозі». А в меншому вимірі говорили мені про певні справи з невеликим випередженням. Улітку 1954 року сказали мені про повені, які так сильно далися взнаки в наших краях. Колись іще після сходу лавини душі мені сказали, що ще є живі, закопані у снігу, тож група рятувальників продовжила пошуки трошки довше, ніж наказував порядок. Зрештою, локалізували і врятували людей, через два дні після того, як я попросила, щоби група продовжувала пошуки.
Марія Сімма підкреслила, що слова можуть убивати і завдавати величезної кривди. З іншого боку, любов до ближнього, навіть найменші акти доброти, виражені до різних людей, приносять численні заслуги і становлять надійний шлях до Неба.
Допомагають нам також страждання і молитви, жертвувані за душі в чистилищі, які потім заступатимуться за нас із Неба.
Читайте також:
Ці святі надихатимуть вас молитися за душі у чистилищі
Свята Франциска Кабріні (1850–1917) відзначалась особливою любов’ю до душ померлих вірних у чистилищі. Деякі видіння, що вона їх мала, доводять те, як сильно душі в чистилищі вдячні за молитви і як відплачують за отриману допомогу.
Після смерті одного важливого діяча, підійшовши до вівтаря, щоби прийняти Причастя за себе, свята побачила, як душа померлого стала перед нею і сказала: «Це Святе Причастя ти приймеш за мене». Цілий місяць повторювалося це прохання, а як цей час минув — вона побачила ту душу усміхненою і почула від неї: «Вже досить, дякую тобі; досі то ти мені допомагала, а віднині я допомагатиму тобі».
Святий Тома Аквінський підтверджував, що «молитва за померлих миліша Господу Богу аніж та, що за живих, — оскільки померлі потребують її, а не можуть самі собі допомогти, натомість живі можуть».
«Це велика правда, яка повинна зворушити нас і зробити так, що ми будемо щедро допомагати незліченним душам у чистилищі, які страждають без жодної розради, бо вони забуті або нікому не знані — й тому всіма покинуті», — пише о.Стефано Манеллі OFM Conv.
Свята Катерина з Болоньї (Катаріна де Віґрі, 1413-1463) пояснює: «Часто те, що через святих у небі я отримати не могла, одразу отримувала, звертаючись до душ у чистилищі».
Свята Катерина Болонська. Джерело: Вікіпедія
«Причина цього, — писала баварська містичка с.Анна Марія Ліндмайр (1667–1726), — не в тому, що нас вислухали душі в чистилищі, але те, що Бог нас вислухав з огляду на Його любов до цих бідних душ, які Бог так сильно любить. (…) Жоден період мого життя не був для мене таким щасливим і більш благословенним, аніж час, який я провела з душами і для душ у чистилищі. Бог великодушно винагороджує за любов до душ у чистилищі й таким шляхом найшвидше допомагає нам у чеснотах і досконалостях, оскільки ці душі для Нього сердечно важливі, через те що вони найбідніші й самі собі вже допомогти не можуть».
«Це діє в обидва боки, — запевняє с.Анна Чайковська зі Згромадження Сестер Помічниць Душам у Чистилищі. — У цьому, зокрема, полягає таємниця спілкування святих. Коли померлі бачать у чистилищі нашу турботу про них — неможливо, щоб вони не відповіли молитвою за нас. Ті душі завдяки нашій підтримці щораз більше уподібнюються до Бога, а Бог обдаровує. А вони, відповідно, щораз більше за нас моляться».
«Те ж саме сопричастя святих робить і те, що душі в чистилищі безсумнівно можуть підтримувати нас, які так сильно потребуємо допомоги на цій землі, що родить ‘терни й осот’ (Бут 3,18), на цій землі, повній спокус і небезпек! Душі в чистилищі добре знають наші умови життя і не вагаються щедро нам допомагати», — написано на сайті сестер Францисканок Непорочної.
Допомагаючи спасінню інших, ми сприяємо і своєму власному спасінню, про що ясно навчав св.Йоан Марія Віанней (1786–1859):
«Якщо хочемо, браття й сестри, гарантувати собі Небо, то молімося неустанно за душі, що в чистилищі страждають. Надійний це знак вибраності й могутній засіб для спасіння — молитва за померлих! Браття і сестри, скільки років нам випаде страждати в чистилищі, нам, які так багато гріхів скоїли, і під прикриттям того, що ми висповідалися, покути не чинимо. (…) Наш час на землі — обмежений, тому я думаю, що варто скористатися з цього шансу. Це надзвичайний дар від Господа Бога, за яким стоїть нагороди життя вічного в Небі».
Велика любов, яку мав до душ у чистилищі Арський пастир, якось надихнула його сказати:
«Ох, якби люди знали, яку велику силу мають ці душі над Серцем Божим і які благодаті можна за їхнім заступництвом випросити, — вони б не були так сильно забуті! Коли виблагати хочемо у Бога істинний жаль за наші гріхи — звернімося до душ у чистилищі, які вже стільки довгих років жаліють про свої гріхи у полум’ї чистилища. Треба за них багато молитися, щоб і вони багато молилися за нас».