Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 січня
Дуже суворі й тверді слова апостола Петра. Сьогоднішнє слово викриває механізм повернення до гріха. Дуже часто ми даємо себе засліпити позитивними змінами. Коли в нашому житті стаються великі і добрі зміни, ми проходимо через черговий етап навернення, — дуже легко піддатися ейфорії, емоціям. Дуже легко перестати критично ставитись до світу. Дуже легко забути, що, незважаючи на нашу сьогоднішню перемогу, гріх має свої міцні осередки в світі, що є довкола нас. І треба усвідомлювати, що ця зміна не обов’язково доторкнулася до інших людей із нашого оточення. Звісно, це не означає, що я маю гидувати контактами з іншими людьми. Але я не можу дозволити собі необережності, браку здорового критичного підходу. Бо в такі моменти існує спокуса почуття певної духовної непереможності, яка буде нас штовхати незахищеними на глибокі і міцні редути зла в душі якоїсь людині, у марнославному емоційному поштовху взяти наскоком для Бога ще одну душу. Такі непродумані атаки, хоч і з добрими намірами, зазвичай, закінчуються повною катастрофою і ще більш принизливою поразкою.
Апостол недаремно так красномовно описує стан душ, які зробили гріх нормою свого життя. Цим він хоче дещо отверезити палкі пориви душі, яка щойно пізнала перемогу, налаштувати її на довгу і клопітку працю в двох напрямках: зміцнення свого зв’язку з Богом та серйозної, систематичної праці для навернення інших.
Крім того, у подібному емоційному пориві душі є більше від гордині, ніж від смиренного бажання послужити Богові. Чому? Тому що, коли новонавернена людина починає ризикувати станом своєї душі задля перемоги над злом в житті іншого, вона здебільшого йде на цей ризик несвідомо, дуже недооцінює його, вважає, що впорається власними силами. Забуває, що всі перемоги походять від Бога, бо Він має таку силу, а не людина.
Чи це означає, що задля ближнього не варто ризикувати? Ні. Але цей ризик має бути справді шляхетним. Його має викликати не бажання назбирати якомога більше трофеїв, а справжня і щира любов до ближнього і міцна надія на Божу допомогу, на Його дію, для якої я є лише слабким і недостойним інструментом.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
