Роздуми над Першим читанням на суботу XXIV Звичайного тижня, рік ІІ
Браття, хтось скаже: Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть? Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні; сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі; сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне. Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним».
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне. Перший чоловік із землі – земний, другий чоловік – з неба. Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
1 Кор 15,35-37.42-49
Останній уривок із Першого послання до коринтян. Апостол залишає цей аргумент на завершення: воскресіння Христа та воскресіння людей. Для філософської думки Греції тіло це в’язниця, з якої треба вийти. Якщо і є якась вічність після цього земного життя, то напевно воно ніяк не пов’язане з тілом, бо тіло обмежує, тіло обтяжує. Тому й воскресіння Ісуса в такій системі виглядає як повернення до неволі.
Апостол, відштовхуючись від історичної події Ісуса, проповідує інакше. Буде воскресіння тіла. Український переклад, який тут цитую, говорить про «тваринне тіло». Грецькою, «психічне» або «душевне», що відрізняється від «духовного». Тіло буде наповнене Духом, те саме тіло, але в якому повністю буде жити Божий Дух. Ми покликані до вічності разом із цим нашим тілом, тож наш тілесний вимір теж має бути посвячений Богу. Вірити в серці? Замало! Вірити треба також і в тілі! Практичні висновки нехай кожен робить сам…
Господи, нехай вся моя особистість стає духовною!
фінансово.
Щиро дякуємо!
