Болгарія. Католицька Церква занепокоєна новим релігійним законодавством

Католицькі єпископи Болгарії висловили занепокоєння змінами у законодавстві стосовно релігій, ухваленими нещодавно в парламенті.

На думку ієрархів, ці зміни містять елементи, що дискримінують інші віровизнання, ніж православ’я та іслам, загрожують релігійній свободі та передбачають неприпустиме втручання державної влади у діяльність наявних у цій країні конфесій.

Законопроект, який містить шерег статей, неприйнятних для окремих віросповідань, був затверджений у першому читанні парламентом у Софії 11 жовтня 2018 р. Проти цих змін виступають і найчисельніша в Болгарії Православна Церква, і мусульмани та протестанти. На думку католицьких єпископів, цей законопроект повертає ситуацію до часів комуністичної диктатури, неоднаково ставиться до зареєстрованих віросповідних груп, порушує принципи законності й заперечує релігійну свободу, а також суперечить Конституції та міжнародним угодам, які Болгарія підписала.

Найбільшу занепокоєність Католицької Церкви викликає необхідність отримувати дозвіл державної влади на перебування в Болгарії священиків з-за кордону, повний контроль за всіма доходами з боку державної адміністрації та необхідність отримувати спеціальний дозвіл відділу у справах релігій на закордонні пожертви. Також болгарські єпископи протестують через обмеження державних дотацій тільки для православ’я та ісламу, як для двох віровизнань, що об’єднують більше 1% мешканців країни. На думку голови Конференції єпископату єпископа Хрісто Пройкова, цей закон дискримінує традиційні болгарські віросповідання, такі як Католицька Церква. Дотації мали бути пропорційні щодо кількості членів конкретної спільноти, незалежно від її величини.

Проти нового законопроекту висловилася також група вчених із Болгарської Академії Наук. Влада обіцяє, що в другому голосуванні будуть запроваджені необхідні зміни. Тим часом створено робочу групу з представниками різних віровизнань.

За даними перепису 2001 року, майже 60% із 7 млн болгар визначилися як православні, 22% не заявили про свою релігійну приналежність, 9% назвалися атеїстами, 8% — це мусульмани, 0,9% — протестанти і 0,7% — католики.

Фото: Брадва