Рішення суду штату Алабама у справі позову молодого американця до його колишньої дівчини за аборт без його відома і згоди може стати переламним моментом для юриспруденції США в питанні переривання вагітності.
Судова влада визнала ненароджену дитину суб’єктом судового розгляду і погодилася надати їй ім’я.
Права батьків ненароджених дітей — це тема, яку дуже рідко згадують у публічних дискусіях про аборти. Прихильники переривання вагітності найчастіше в своїй аргументації посилаються на право жінки вирішувати щодо свого тіла, зокрема, про майбутню долю своїх ще не народжених дітей. Підкреслюється роль вільного вибору жінок або необхідність прийняття ними відповідального і запланованого рішення щодо народження дитини.
Однак майже не згадується в цьому контексті про рішення, бажання чи очікування біологічних батьків дітей, без участі яких зачаття нової людини взагалі не може відбутися. Рідко можна почути, що чоловік теж хотів би стати батьком, прагне створити сім’ю, хотів би разом зі своєю дружиною або партнеркою виховувати дитину. Втрата ще не народженого потомка і надії на батьківство може бути для чоловіка так само болісною травмою, як втрата дитини для вагітної жінки.
Це складне питання, яке нерадо порушується в суспільстві, аж ніяк не тільки теоретичне — тисячі чоловіків в усьому світі переконані в цьому. Але тільки небагато з них можуть вчинити так, як мешканець штату Алабама Раян Магерс — захищати свої права в суді й хоча б частково перемогти.
Перша така справа
Медіа США нещодавно повідомили, що до суду Алабами близько двох років тому надійшов нетиповий позов, підписаний 19-річним Раяном Магерсом. У ньому юнак стверджував, що в лютому 2017 року його тодішня дівчина зробила аборт на шостому місяці вагітності в клініці Women’s Centre for Reproductive Alternatives у Хантсвіллі. У позові Магерс стверджував, що хотів зі своєю тодішньою партнеркою створити сім’ю і виховувати дитину, яку, як твердив, він любив і чекав. Чоловік також підкреслював, що не хотів погоджуватися на переривання вагітності партнеркою, бо вважав, що рішення про народження дитини також має приймати і батько. Він хотів переконати дівчину подумати про усиновлення дитини, при цьому сказав, що у такому разі він сам цікавився б подальшою долею своєї біологічної дитини.
Брент Хелмс, юрист, який представляв Магерса, посилався своєю чергою на випадки судових рішень в Алабамі, які опосередковано визнають права людських дітей у пренатальному стані, наприклад, виносячи судові рішення з вищими карними санкціями за напади і злочини проти вагітних жінок, або вищі вироки щодо винуватців дорожніх пригод, внаслідок яких серйозно постраждали вагітні жінки.
Суд штату прийняв позов і розпочав судовий розгляд. Суддя Франк Бергер, який вів справу, попросив батька ненародженої дитини дати їй ім’я, яке ідентифікуватиме дитину під час процесу. Відтоді в судових документах її називають «Baby Roe». Суддя зізнався, що справа досить нетипова і досі система правосуддя штату не займалася такого типу позовами. Бергер не виключає, що через важливість справи провадження може дійти до Верховного суду США (The Supreme Court of the United States).
Кожна дитина має право на народження
«Життя невинного Baby Roe перервалося через абортивну клініку, яка ще й заробила на цьому гроші. Суд, щоправда, не поверне життя цієї дитини, але ми хочемо принаймні звичайної людської справедливості для неї та її батька. Можливо, це стане приводом для роздумів для нашої юриспруденції — оскільки у багатьох випадках закон захищає права ненароджених дітей, то, можливо, полегшить такі дії в майбутньому, щоб цей захист був послідовним і логічним, хоча б у межах самої правної системи», — дав оцінку адвокат Раяна Магерса. Сам же Раян сказав, що кожна зачата дитина має право на народження і любов обох батьків і суспільства.
Справа Магерса викликала останнім часом величезний інтерес в інтернеті та соціальних медіа. Pro-life середовища і багато християнських спостерігачів визнали, що рішення суду Алабами, який погодився на розгляд цієї справи і надання ненародженій, померлій дитині імені, може бути важливим знаком для американського правосуддя, яке великою мірою ґрунтується на прецедентах.
Також зазначають, що ім’я, яке дали абортованій дитині — Роу, — символічне й асоціюється з відомою судовою справою «Роу проти Вейда», яка розглядалася Верховним судом у 1973 році і призвела до легалізації абортів по всій території США. Позивачем тоді виступила жінка під псевдонімом «Джейн Роу». Вона стверджувала, що зачала дитину внаслідок зґвалтування і, згідно з чинним законодавством штату Техас, мусила народити.
Щодо справи Раяна Магерса та Baby Roe також висловилися прихильники рухів pro-choice (за вибір), які підтримують аборти за законом. Деякі представники цих середовищ твердили, що позиція 19-річного мешканця Алабами — це «повернення до Середньовіччя», дискримінація жінок і навіть «ідіотизм і великий абсурд».
Прихильники права на життя зі свого боку підкреслювали, що казус Магерса і «Baby Roe» може також припинити повністю помилковий, патріархальний стереотип, що чоловіки зазвичай не цікавляться долею дітей, яких вони зачали, і не відчувають із ними жодного емоційного зв’язку. Яким буде подальший перебіг судового розгляду — скоро побачимо.
фінансово.
Щиро дякуємо!
