У столиці Білорусі, Мінську, є таке місце — Куропати. В цьому урочищі злочинна радянська влада розстріляла тисячі людей. Наприкінці 1980-х там були виявлені масові захоронення.
За оцінками експертів, загалом там поховано близько 30 тисяч чоловік. Багато хто з тих людей загинули за те, що були християнами. На цьому місці відбуваються молебні, там виник стихійний народний меморіал, оскільки президент Лукашенко не зацікавлений зробити його державним. Раніше, як цитує Радіо Свобода, Лукашенко заявляв, що йому байдуже, «хто там кого розстрілював».
Два роки тому територія на Куропатах планувалася під забудову, але через людські протести цей проект був зупинений. Хрести по межі захоронення з’явилися в минулому році з ініціативи політика Дмитра Дашкевича. А вчора, 4 квітня 2019 року, їх стали зносити. На вчорашній вечір повідомлялося про знесення усунення близько 100 хрестів — переважно тих, які видно з урядової траси, що нею їздить зі своєї резиденції Лукашенко.
Повідомляється, що президент Білорусі обіцяв «привести це місце в належний вигляд», і один із працівників, які усували хрести, сказав, що їх повернуть після реновації цього місця. Загалом же ні міліція, ні організатори робіт не дають коментарів щодо того, навіщо зносять хрести в Куропатах. 15 чоловік, які протестували проти зносу хрестів на місці захоронення жертв НКВС, заарештовані. Місце знесення оточене, там тривають роботи.
Архієпископ Тадеуш Кондрусевич, голова Конференції білоруського єпископату, виступив із заявою. Він ще проходить курс післяопераційної реабілітації, однак підніс свій голос у цій справі. Урочище Куропати, разом з іншими подібними місцями в Білорусі, він назвав «її Голгофою і водночас пам’ятником історії та культури». Проблема Куропат тягнеться вже давно і її необхідно вирішити. І давно потрібно було провести ґрунтовні дослідження, як це робиться у випадках знайдених місць масових репресій. «Кожний народ повинен знати й поважати історичну правду», — відзначає архієпископ Тадеуш. Щодо Куропат було обіцяно встановити там пам’ятний знак, біля якого можна буде помолитися, але нікого з представників Церков Білорусі не запитували, як це місце має виглядати, чи це має бути спільна каплиця, чи кожен будуватиме свою. Натомість люди ходили туди молитися, й так у Куропатах почали з’являтися пам’ятні хрести. За останні 30 років, відзначає ієрарх, створився своєрідний «Куропатський пантеон — стихійний меморіал, знаний в усьому світі».
«Тому несподіване знесення хрестів викликає, м’яко кажучи, подив, — пише архієпископ Кондрусевич. — Ніхто не каже про те, що не потрібно впорядкувати територію урочища Куропат, але ж не коштом образи почуттів віруючих. (…) Більше того, акція знесення хрестів відбувається у Великий Піст, коли всі християни скеровують погляди на хрест Христа — знак нашого спасіння і надії. З хрестом воювали атеїсти, нищили його. На превеликий жаль, сьогодні, коли немає державної ідеології атеїзму, вона проявляється на практиці».
Архієпископ вважає, що потрібно провести широке громадське обговорення цієї справи з залученням представників різних віросповідань. «Хрест не повинен розділяти, бо він єднає небо і землю».
На сьогодні, п’ятницю 5 квітня, голова Конференції єпископату Білорусі закликав під час усіх молебнів Хресної Дороги по всіх храмах молитися на винагородження за зневагу хреста.
«Ті, хто намагалися знищити Христа, прибили Його до хреста, а ті, хто намагається знищити християнство, нищить хрести», — пише портал Catholic.by.
Як повідомила вчора, 4 квітня, прес-служба Апостольського візитатора для греко-католиків Білорусі о.архімандрита Йоана Сергія Гаєка, білоруські католики східного обряду солідарні з закликом голови Конференції латинського єпископату стосовно блюзнірства, скоєного в пам’ятному місці, та долучаються до експіаційної молитви римських католиків. Строгим постом у сьогоднішню п’ятницю та ревним поклонінням хресту в найближчі дні, включно з неділею 7 квітня, білоруські греко-католики перепрошуватимуть Бога за «блюзнірський акт знесення хрестів у Куропатах».
фінансово.
Щиро дякуємо!
