Роздуми над Божим Словом на V Великодню Неділю, рік В
Бути привітним, дбати про близьких, жертвувати трохи грошей бідним… Це, здається, нескладно. Та чи тільки це мав на увазі Ісус, закликаючи учнів до взаємної любові? Подивімося на контекст сьогоднішнього Божого слова. Євангеліє від Йоана (Йн 13, 31-35):
Після того, як Юда вийшов, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в Ньому. І коли Бог прославився в Ньому, то Бог і Його прославить у собі, — і прославить Його незабаром. Дітоньки, ще трохи Я з вами. Шукатимете ви Мене, та як Я юдеям повідав: куди Я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині. Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати».
Ці слова Ісус промовив під час Тайної Вечері. Він щойно обмив ноги учням. Юда Іскаріот вийшов, щоби зрадити Вчителя. Уже зовсім близько — хресні муки та розлука з учнями. Тому Ісус говорить їм про найважливіше і найсокровенніше. Він заповідає учням любити один одного, як Він їх полюбив. Господь закликає до безкорисливої та жертовної любові, яка випливає з неосяжної та милосердної любові Бога до кожного з нас.
Грецькою така любов називається агапе. Саме вона обмила ноги Юді Іскаріоту, простила Петра та інших учнів, які покинули Христа. Саме вона простила тих, хто розіп’яв Його. Любов Христа вилилася на самарян і язичників.
Така любов підкорила увесь світ за дві тисячі років існування християнства. Люди бачили, як ті, хто повірив у Христа, ставилися один до одного, як вони прощали гонителів, допомагали прокаженим, удовам, сиротам, ділилися з іншими тим, що мали, віддавали життя за Христа та один за одного. Християни доглядали за жертвами чуми в Середні віки, переховували євреїв під час Другої світової війни, прощали своїх катів…
Кожна людина в глибині душі прагне саме такої безкорисливої любові. І ми, християни, покликані являти її світу всупереч людській недосконалості. Хтось із мудрих сказав, що любов — це вибір. Цього вибору очікує від нас Ісус у кожен момент нашого життя. Коли ми слабкі, то Він доповнює нашу маленьку любов Своєю досконалою любов’ю.
«Господи Ісусе Христе, дякую за Твою любов, що спонукала Тебе віддати за мене життя. Очищай мене від егоїзму. Заміни мою слабкість Твоєї силою. Нехай люди, бачивши плоди Твоєї любові в наших християнських спільнотах, прийдуть до Тебе».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.