Над тим, як Господь Ісус навчив своїх учнів особливої молитви, роздумував Святіший Отець, зустрічаючись із прочанами в останню неділю липня.
Те, про що просимо в молитві «Отче наш», уже здійснилося й дароване нам в особі Ісуса Христа. На це звернув увагу Папа Франциск28 липня 2019 р., присвятивши своє недільне повчання роздумам над уривком із Євангелії від святого Луки, повідомляє Vatican News.
Суттєвий вимір життя
Промовляючи до римлян і паломників, які в неділю, незважаючи на зливи, зібралися опівдні на площі св.Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній», Святіший Отець звернув увагу: Христові учні вже вміли молитися згідно з єврейською традицією, але прагнули такої самої «якості» молитви, як в Ісуса.
«Вони мають змогу побачити, що молитва становить суттєвий вимір життя їхнього Вчителя, адже, по суті, кожний Його важливий вчинок позначений тривалим перебуванням на молитві», — зазначив Папа. Захоплює учнів і те, що Ісус молиться інакше, ніж інші вчителі того часу: Його молитва — «це внутрішній зв’язок з Отцем». Тож і вони прагнуть «бути учасниками цих хвилин єдності з Богом».
Не форма, а досвід
Й ось, одного дня, дочекавшись, коли Ісус завершить свою молитву у віддаленому місці, учні просять: «Господи, навчи нас молитися». «Відповідаючи на виразне запитання учнів, — зазначив Папа, — Ісус не дає абстрактного визначення молитви ані не навчає дієвої техніки молитви, щоби “щось отримати”. Він, натомість, запрошує своїх пережити досвід молитви, вводячи їх безпосередньо в спілкування з Отцем, пробуджуючи в них ностальгію за особистими стосунками з Богом, з Отцем».
Саме в цьому, за словами Наступника святого Петра, «новизна християнської молитви». Вона є «діалогом між особами, які люблять одна одну». Це діалог, який «ґрунтується на довірі, підтримується слуханням та відкритий на солідарність».
Найцінніший дар
Ісус вручає своїм учням молитву «Отче наш», що є «одним із найцінніших дарів», який нам залишив Божественний Учитель. Об’явивши нам свою таємницю Сина і брата, Він «вводить нас у Боже батьківство» та «показує спосіб увійти в молитовний і безпосередній діалог із Ним».
«Те, про що просимо в “Отче наш”, — пояснив Папа, — все вже здійснилися й дароване нам в особі Єдинородного Сина: освячення Імені, прихід Царства, дар хліба, прощення та визволення від зла. Тож коли просимо, то відкриваємо свою долоню, щоб отримати. Отримати дари, які Отець показав нам у Сині. Молитва, якої нас навчив Господь, — це підсумок кожної молитви, й ми звертаємося з нею до Отця завжди в сопричасті з братами й сестрами».
Ревна настирливість
Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на те, що Ісус завершує цей епізод притчею про настирливого чоловіка, який, потрапивши в потребу, стукає у двері свого друга навіть серед ночі й отримує те, чого потребує. Це нагадує дітей, які постійно чогось просять у тата, або ж постійно запитують, просто щоб привернути його погляд. І ми також можемо лише промовляти: «Отче!», запитувати: «Чому?», й Господь зглянеться.
«Просімо у Пресвятої Марії, молитовної жінки, щоб допомагала нам молитися до Отця в єдності з Ісусом, щоб жити Євангелієм під проводом Святого Духа», — заохотив Папа, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».