Школа смиренної молитви

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 3 жовтня

Цей уривок Євангелія від Марка розповідає про зцілення доньки язичниці. Тут наводиться перше відоме оповідання про зцілення людини, яка не належить до народу Божого. Жінка є фінікіянкою, і почула різку відмову на своє прохання.

Іноді вражає нас різкість слів Спасителя, звернених до матері зціленої: порівняння із собакою, яка не варта уваги, справді виглядає щонайменше жорстким. Водночас реакція самої жінки на цю нібито жорсткість виявилася досить спокійною.

Ісус називає язичників собаками, дітьми — народ Ізраїля. Звісно, особистість Ісуса і Його Жертва мають універсальний характер, але Його первісна місія була покликати й освітити свій народ, який крізь століття ніс звістку про Єдиного Бога і чекав на Його Месію.

Зцілення, які чинив Ісус, свідчили про Нього, вони були частиною Його звістки, виконанням пророцтв. Ісус побачив у язичниці віру в Нього й у те, що Він посланий до дітей. Вона була також впевнена в милості Божій, по вірі своїй вона й одержала. У її проханні були смиренність перед дійсністю і велика надія. Така молитва не може бути не вислуханою. Ми можемо навчитися від цієї жінки, як треба сподіватися. Навіть почувши відмову самого Ісуса, зрозумівши справедливість відмови, вона продовжувала просити в Нього благодаті, хоча б у вигляді крихт. І Бог дав більше. Так діють не виконання норм і не приналежність до обраних, а живі стосунки з Живим Богом, який вступає в діалог і відповідає на слова й почуття, а не на гарну поведінку.

Просімо й ми у Бога милості, а Він дасть нам набагато більше.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com