Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 18 листопада
У цьому уривку з Послання до солунян апостол Павло хвалить учнів за перебування в любові, вірі й надії. Він не хвалить їх за саму наявність віри, але за її втілення в життя, бо знаємо, що віра без діл мертва (пор. Як 2,26).
Раніше я вважав, що віра — це тільки вірити в Бога і що діла були просто необов’язковим додатком. Те, чого я не розумів: якщо я справді вірю в Бога, то матиму бажання втілити Божі заповіді в життя, служити Богові з любов’ю, про що мовиться в 1-му посланні до коринтян (пор. 1Кор13).
Знову ж таки, любов була для мене певним набором емоцій, почуттів та інстинктів. Це зайняло трохи часу, і з Божою допомогою, завдяки книгам про досвід святих, я зрозумів, що любов не є емоцією ані почуттям, але сильним бажанням допомогти близькій особі відбудувати себе з Божою поміччю. Любов — це жертва, терпимість, прощення, милосердя…
І в мене були важкі часи боротьби з моєю людською природою, щоб жити цією істиною, а не просто знати про неї. Наприклад, я почав розуміти, що таке жертва, коли намагався жертвувати в моєму житті, жертвувати моїй родині, — але не раніше. Так, справжня любов потребує від мене позбутися власного егоїзму, гордості і шукати потреби і проблеми ближніх. І це було і до цього часу є досить важко і болісно. Блаженна мати Тереза з Калькутти сказала: Якщо немає болю, немає любові.
І хоча любити – це ніколи не легко, але плодами любові є постійна радість і мир (пор. Йн 14,27) і, звісно, великі надії на нове, краще життя.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com