Роздуми над Божим словом на суботу ІІ тижня Адвенту
І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало. Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив. Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів. Як ти прославивсь, Іллє, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою? Полум’яний вихор вхопив тебе — колісниця з вогненними кіньми. Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову. Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.
Сир 48, 1-4. 9-11
У Святому Письмі зустрічаємо безліч людей, які здійснюють неймовірні подвиги. Взяти, наприклад, пророка Іллю. Якщо порівняти його з кіношними супергероями, то Іллю сміливо можна назвати володарем вогню і неба. У Біблії сказано, що він заборонив іти дощу, «тричі вогонь … звів», а наприкінці життя його «полум’яний вихор вхопив… — колісниця з вогненними кіньми» (Сир 48, 3. 9).
Але чи помітив ти, як змінюється тон розповіді? Починаючись сильними й навіть страшними образами вогню і суду, вона закінчується м’якою та обнадійливою нотою примирення. Іллі судилося вгамувати гнів, перш ніж він обернувся в лють, — «привернути серце батька до сина і відновити коліна Якова» (пор. Сир 48,10). Як же нам це пояснити?
Насамперед, ми розуміємо, що «суперсила» Іллі була не його особистою здатністю. Це був дар від Бога. Господь може створити що завгодно з нічого. Його міць і сила перевершують наші найсміливіші сподівання. І цей уривок говорить нам, що Господь не схожий на кіногероя, який влучними пострілами знищує лиходіїв. Він — Бог справедливого суду, Бог милосердя, Творець всесвіту, який дбає про кожного з нас. Він знає навіть найпотаємніші подробиці нашого життя, а всі вади хоче перетворити на чесноти.
Під час Адвенту Церква запрошує нас вдивлятися в образ Немовляти, народженого в маловідомому селищі дві з гаком тисячі років тому. Те Немовля — істинний Бог і справжня Людина, Творець усякого життя, Переможець гріха і смерті. Бог міг увійти в цей світ у сяйві слави: наприклад, на вогненній колісниці, як Ілля. Але Він обрав шлях смирення. Пішов найбільш парадоксальним і найважчим шляхом, який тільки можна уявити. Щоби нас не злякати, Він став нашим Братом, щоб бути ближчим до нас. Він робить це, використовуючи найдієвішу силу з усіх можливих — свою любов.
«Ісусе Христе, Ти прекрасний у своїх ділах, і Твоє серце повне щирої любові».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
