Роздуми над Божим словом на свято Cвятого Сімейства, рік А
Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само. А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалості, і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні. Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні. І все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього. Жінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить. Чоловіки, любіть жінок і не будьте прикрі супроти них. Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві вгодне. Батьки, не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі.
Кол 3, 12–21
Якби тобі треба було назвати тільки одну якість, яка робить звичайну сім’ю святою, що б ти сказав? Цілком спокійно можеш назвати «любов» або якусь іншу рису, яку апостол Павло перераховує сьогодні в другому читанні. І це буде правильно; та все ж серед усіх чеснот необхідно виділити одну, ту, що втримує членів сім’ї разом на довгому життєвому шляху. Це прощення. Чому? Тому що всі ми грішники. І попри те, що в нас живе Ісус Христос, продовжуємо грішити. Завдаємо одне одному болю, часто абсолютно не бажаючи того. Ось чому прощення в родині не просто важливе, а життєво необхідне.
Нам може здаватися, що Святе Сімейство було сім’єю — єдиною в історії людства, — у якій нікому й ніколи не треба було прощати. Бо Марія народилася без первородного гріха, а Ісус Христос узагалі є Божим Сином! Та, певно, навіть не ранячи одне одного гріхами, Свята Родина мала достатньо підстав для того, щоб виявляти одне одному милосердя й терпеливість.
Діва Марія, як кожна мати, яка має тисячу турбот, могла не встигати щось зробити, що могло породжувати проблеми. Ісус, як усі малі діти, міг щось розбити чи зламати. А Йосиф, як звичайна людина, міг сумувати, злитися й робити помилки. Кожна така ситуація цілком може привести до образи й гріха, якщо відразу не виявити розуміння та прощення.
Здатність прощати одне одному — ось найкраще «мастило» у складному механізмі сімейних взаємин. Слова «вибач мені», «ти пробачиш мені?» І «я прощаю тобі» мають так само легко злітати з нашої мови, як і слова «я люблю тебе». Тому що без прощення гіркота зростає, а любов засихає. Нехай прощення і прохання про прощення завжди, коли це потрібно, звучать із твоїх вуст. Покажи своїм близьким, дітям і онукам, як потрібно прощати, навчай їх на власному прикладі. Це не слабкість — сказати іншій людині, що ти шкодуєш про свої слова чи свій учинок, — це якраз мужність!
«Ісусе Христе, даруй мені смирення, щоб я міг просити прощення, та милосердя, щоб я міг прощати.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
