Коли відходять мудреці…

Роздуми над Словом Божим на свято Святого Сімейства, рік А

Неповні два роки Йосиф, Марія та Дитя перебували у Віфлеємі. Мабуть, на той час вони вже збудували або придбали власний будинок, адже коли приходять мудреці зі сходу — вони знаходять Святе Сімейство не у вертепі, а в оселі: Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро (Мт 2,11). Святе Сімейство пройшло довгий шлях від стайні до рідної оселі, від цілковитого несприйняття до відвідин мудреців…

Мудреці відходять — і, здається, нарешті все владналося. Князь миру дарував довгоочікуваний затишок та гармонію. Однак історія Давидового дому повторюється. Знову цар земний починає переслідувати Царя Небес. Як колись перший цар божого народу — Саул переслідував Давида, так тепер останній цар Святої Землі — Ірод Великий переслідує того, хто справді є Великим Царем: Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька (Лк 1, 32).

Навколо небезпека, тривога, загроза смерті; але (після першого сну Йосифа) сьогодні ми чуємо про три наступні сни. Чи може людина спокійно спати в таких обставинах? Як розуміти сни праведного Йосифа? Псалом 127-й говорить про таємне Боже діяння, яке здійснюється в житті святого Йосифа, опікуна Святого Сімейства. Напевно Бог діяв кожного дня, і Йосиф постійно співпрацював із Небесним Отцем. Така співпраця тривала постійно, вона ніколи не переривалась і продовжувалось навіть уві сні:

Коли Господь та не будує дому, — дарма працюють його будівничі.
Коли Господь не зберігає міста, — дарма пильнує сторож.
Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб!
Господь дає його у сні своїм любим.
Спадок Господній — діти; плід лона — нагорода.
Як стріли у руці вояка, так діти віку молодого.
Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій!
Не осоромляться, коли будуть позиватись при брамі з ворогами.

Йосиф цілком довіряє Божому слову і жодний ворог не може зашкодити його сім’ї. Як праведний чоловік, він зовсім не цікавиться, скільки часу буде змушений перебувати на чужині в Єгипті. Ангел об’явив йому заледве кілька слів: будь там, доки я тобі не скажу… Проте його не лякає ця життєва невизначеність. Йосифові досить рівно стільки, скільки об’явив йому Бог, щоби навіть серед темряви ночі слідувати вказаним шляхом. Це шлях віри без жодної запоруки. Бог говорить тільки уві сні, а за дня потрібно було змінювати всі плани. Він був нареченим Марії, а став опікуном таємної Божої сім’ї. Прийшов до рідного міста і не був прийнятий. Мав свій дім у Віфлеємі, а став вигнанцем. Жив в Обіцяній Землі, але вийшов до Єгипту, до дому неволі. Нарешті, Віфлеєм проміняв на Назарет, а що доброго може бути з Назарету? (Йн 1, 46).

Йосиф як глава сім’ї повинен був приймати чіткі рішення. Що обрати? Найкраще? Найвигідніше? Найзручніше? Чим керуватися? І щоразу він вставав, брав Дитя і Його Матір, щоби збулося сказане Господом через пророків. Це єдине, чим керувався святий Йосиф: знання Писань та здійснення пророцтв.

Святе Сімейство знаходило свою оселю там, де вказував Господь. Усе їхнє життя будувалося за Божим словом, а вороги гинули. Ірод помер у віці 70-ти років, після 34-х років царювання в Єрусалимі. Повмирали також усі ті, хто шукав життя Дитяти. Справді блажен чоловік, що в Господньому законі замилування має і над Його законом день і ніч роздумує. Все, що чинить він, йому вдається. Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде (Пс 1).