Греко-католицький календар
Свщмуч. Панкратія, єп. Тавроменійського
Апостол
1 Кор 7, 12-24
12. А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. 13. І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає. 14. Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі. 15. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв’язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі. 16. Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку? 17. А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. 18. Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. 19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише – зберігання заповідей Божих. 20. Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав. 21. Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства; 22. бо раб, покликаний у Господі – Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа. 23. Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей. 24. Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.
Євангеліє
Мт 14, 35-15, 11
35. Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих 36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.
1. Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть: 2. “Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?” 3. А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? 4. Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть. 5. А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! – 6. той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу. 7. О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: 8. Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене. 9. Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.” 10. І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте! 11. Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.