Роздуми над Божим Словом на вівторок у Великодній октаві
Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало тіло Ісусове. І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відповідає вона їм, — і не знаю, де покладено Його». Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус. І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Вона ж, думаючи, що це садівник, говорить Йому: «Пане, коли ти забрав Його, то скажи мені, куди ти Його поклав, — і я заберу Його». Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до Нього по-єврейському: «Раввуні!» — що в перекладі означає: «Учителю!» А Ісус їй каже: «Не стримуй Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого, але йди до Моїх братів і скажи їм: Я йду до Отця Мого й Отця вашого, до Бога Мого й Бога вашого». І пішла Марія, щоб звістити учням: «Я бачила Господа», — та й що Він це їй сказав.
Йн 20, 11-18
Учора ми читали, з якою ревністю апостол Петро говорив про воскресіння Христа. Але за п’ятдесят днів до цього, одразу після розп’яття Ісуса, учні не були такими натхненними. Наприклад, Євангеліє від Йоана дозволяє нам зазирнути в думки та серце Марії Магдалини до і після того, як їй явився воскреслий Господь. Цей короткий проміжок часу був сповнений численних найрізноманітніших емоцій, що постійно змінювалися в її душі. Переживання цієї жінки можуть стати путівником для нашого молитовного життя у Великодній октаві. Використовуючи наведені нижче вірші, іди за серцем Магдалини й довірся Богові, як вона.
«Узяли мого Господа». Отче, я віддаю Тобі всі мої розчарування. Навчи мене бачити Твою присутність, особливо в труднощах, які мені трапляються щодня. Я часто дивлюся на те, що відбувається, поверхово, з погляду своїх бажань та егоїзму, і не помічаю Тебе. Захисти мене, Господи, від безнадії. Зішли свого Святого Духа, щоб Він мене провадив.
«Скажи мені, де ти Його поклав». Господи, віддаю тобі своє бажання контролювати все і всіх навколо. У мене безліч благих намірів і я забуваю, що Твої плани — величніші та кращі за мої. Ти був поруч із Марією Магдалиною, навіть коли вона не могла знайти Тебе. Ісусе, будь завжди поруч і зі мною!
«Маріє!» Ісусе Христе, я теж хочу почути Твій голос, який кличе мене на ім’я. Потребую відчувати, що я важливий і цінний для Тебе. Торкнись мого серця Твоєю любов’ю. Ось я, Господи, готовий виконати Твою волю. [Заплющ очі та кілька хвилин побудь із Богом у тиші].
«Я бачила Господа». Ісусе Христе, я вірю, що Ти перебуваєш поруч зі мною. Уповаю на Тебе. Як і Марія Магдалина, я готовий відповісти на Твій заклик іти у світ і ділитися Доброю Новиною про Твоє воскресіння. Дякую Тобі, що кличеш мене як свого апостола. Досі ще не маю відповідей на багато запитань, до мене приходять сумніви. Та сьогодні моя віра оновилася, тому що Ти воскрес і перебуваєш зі мною.
«Господи Ісусе Христе, Ти пам’ятав про Марію Магдалину і з’явився їй. Почуй сьогодні крик мого серця і відгукнися».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.