Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ІІ Великоднього тижня
Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі своїми учнями. А була близько Пасха – юдейське свято. Тоді Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?» Він говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що мав робити. Відповів йому Филип: «На двісті динаріїв буде їм недостатньо хліба, щоб кожний хоч трохи одержав!» Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсадіть людей!» А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали. Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Зберіть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало». Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли. Тоді люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він – Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився знову сам на гору.
Йн 6,1-15
…знав бо Сам, що має робити.
(Йн 6, 6)
І ще одна загадка… Якщо в Ісуса вже був план, як нагодувати ці тисячі людей, якщо Він уже знав, що буде робити, — навіщо запропонував учням вирішувати цю проблему? Він легко міг позбавити натовп від почуття голоду силою, даною Богом, або ж матеріалізувати будь-яку їжу перед кожним присутнім. Але замість цього Він підкреслив важливість участі своїх учнів у творенні цього чуда. Хай би як дивно це звучало, але Ісус Христос хотів, щоб вони стали активними учасниками Його задумів і діянь. Саме тому Він і запропонував їм поміркувати, як нагодувати люд.
Учні, можливо, розгубились і мовчали, хтось напружено мізкував — та не бачив можливих і реальних варіантів рішення. Відповідь Филипа нагадує раціональний хід мислення досвідченого ресторатора чи організатора публічних заходів: він порахував людей, прикинув, скільки на одну людину потрібно їжі, щоб насититись, і перевів усе це в гроші. Єдиного не врахував: що навіть якби ці гроші були, то люди перебувають задалеко від місця, де можна придбати щось їстівне. В Андрія — підхід завгоспа: провів інвентаризацію, підрахував залишки. Але і його пропозиція не вирішувала проблеми: запасів було надто мало.
Вислухавши учнів, Ісус запропонував своє неочікуване рішення — чудо, яке вразило безпосередніх учасників до тієї міри, що слава про нього не згасла донині. Тільки уяви, що відбувалося з учнями в момент, коли Ісус благословив і розламав паляничку. Здивування? Недовіра? Занепокоєння… і врешті захват! Відбувалося щось неймовірне, те, чого не вдасться осягнути розумом і логічно пояснити. Мірою того, як апостоли роздавали хліб і рибу, перед ними дедалі виразніше поставало реальне чудо, що відбувалось тут, на їхніх очах. Силу-силенну разів вони діставали з кошика їжу, — та її не ставало менше. І, зрештою, коли всі присутні наситились, учням відкрилася істина про те, як Бог піклується про свій народ.
Ісус Христос ніколи не перестає діяти через своїх послідовників. Таким чином, у той час як завдяки Филипові та Андрію нам краще стає зрозуміло, Хто такий Ісус, Він дає змогу побачити, ким можемо стати ми. Попри нашу недосконалість, Господь просить нас брати активну участь у Його діяннях, щоб ми могли щоразу краще розрізняти і обирати Його шляхи.
Ти сьогодні в розпачі, розчаруванні чи у безвиході? Твої проблеми не вирішуються, плани руйнуються, а поради друзів та близьких зовсім не ефективні? Довір свої турботи Богу! У Нього напевно є найкращий план для тебе, оскільки задум Христа перевищує всі наші розрахунки та можливості. Він прагне, щоб ми стали частиною Його плану.
«Господи, допоможи мені довірити Тобі свої проблеми. Хочу бути частиною Твого плану».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
