На образах Браді Барт Марія зображена гарною, ніжною, спокійною жінкою; Йосиф — молодим, чутливим чоловіком, а Ісус грається з овечкою на колесах.
Браді Барт народилася 1922 р. в Швейцарії, хоча більшість свого життя провела в Бельгії. Там вона жила та малювала до кінця своїх днів — до 2007 року. Браді була третьою дитиною з чотирьох. Її батько — відомий хірург, мама займалася домом. Саме тут Браді почала відкривати в собі пристрасть до малювання.
Марія — наставниця Браді Барт
Після війни, в 1946 р., Браді вирішила вчитися в Академії образотворчих мистецтв у Ґенті, в Бельгії. На той час вона вже мала досвід роботи в дитячому садку, а також необхідну кваліфікацію для того, щоб навчати в школі. Але обрала навчання в Академії, яку закінчила із золотою медаллю.
Учителькою і наставницею для молодої Браді була Марія — саме її образ найчастіше можна побачити на картинах майстрині. Марії художниця відвезла і свою студентську золоту медаль — вона поклала її до ніг Божої Матері в санктуарії Чорної Мадонни в Айнзідельні, в бенедектинському абатстві. Саме до цього образу Браді відчувала найбільшу прихильність. На стиль художниці вплинули фламандські та італійські живописці. Її картини показують красу створіння та глибоку віру майстрині.
Браді завжди мала при собі Новий Завіт — він був її натхненням. Глибоке духовне життя художниці видно на образах, які розповідають про життя Ісуса — від в’їзду в Єрусалим і до зустрічі з учнями на дорозі до Емаусу (Rex tuus venit) — та Марії (Magnificat), як і в образах про Розарій та Хресну дорогу. Зображення 14 стоянь Христової муки можна сьогодні побачити в храмі в Ісландії, неподалік Рейк’явіка. Браді Барт завжди підкреслювала, що її талант — це дар від Бога. Мабуть саме тому більшість її робіт належать до сакрального мистецтва.
Хресна Дорога Браді Барт
В останні чотири роки свого життя художниця не могла малювати через хворобу, хоча навіть тоді вона не повністю відійшла від роботи. У цей час, зокрема, Браді створила 15 стояння Хресної Дороги — Воскресіння. Вона намалювала його на прохання папського товариства «Допомога Церкві в потребі», яким довгий час була тісно пов’язана. Ця організація до сьогодні ілюструє свої публікації — і навіть святкові листівки — зображеннями Браді.
Художниця висловлювала свою віру не лише через картини, а й через страждання, які переживала в останні роки свого життя. Картини того часу мають особливу символіку — Браді хотіла в своїх роботах «вималювати» слова Бенедикта XVI: «Хто вірить, ніколи не буває самотнім». Вона малювала, щоб таким чином розповісти іншим про Бога. Таке завдання виконують її картини і сьогодні.