Роздуми над Божим Словом на вівторок ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Ісус сказав: «Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли. Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, — це ж бо закон і пророки. Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять».
Мт 7, 6. 12–14
Напевно, ви втрапляли в таку ситуацію, коли нарешті дістались до власного дому, тримаючи в руках не один пакунок, бо щойно з магазину, і вам невтямки, як же зі всім цим протиснутись у двері. Наштовхуючись на речі й чіпляючись за стіни у передпокої, зрештою, лишаємо покупки на підлозі, заносячи їх по черзі на кухню та в кімнати. Десь, мабуть, так виглядає і спроба пройти вузькими дверима, про які говорить сьогодні Ісус Христос.
Так, двері, що ведуть до повноти життя, так само завузькі, тож увійти можна лише за умови: залишити на шляху те, що Господь вважає непотрібним і обтяжливим для тебе. Наприклад, ти не зможеш протиснутись із багажем гордині, з ґанджем самовдоволення, вадою невиправданої залежності від якихось матеріальних речей. І хоча тобі може бути дуже нелегко покинути свою ношу — ти не приречений застрягнути із цим у дверях. Господь дав тобі місце, де ти можеш позбутися накопиченого за життя тягаря: Таїнство Примирення. У ньому ти так само отримуєш і благодать, і силу насправді розпрощатися з тим, що заважає пройти вузькими дверима.
Як же розпізнати те, з чим настала пора прощатися? Варто дослухатися до голосу Святого Духа у своєму серці та в совісті, у Божому слові, у тих подіях, що відбуваються, у порадах близьких людей. Твій Отець вилив Святого Духа, щоби Він навчив тебе всього (див. Йн 14, 26). Бог не просто вказує на вузькі двері: Він веде тебе до них, а потім і крізь них.
Усе наше життя — це шлях зі своїми стежинками, які то відводять від головної дороги, то знову приводять на шлях Христа. І на цій дорозі ти не раз проходитимеш вузькими ворітьми, поступово очищаючись та звільняючись від того, що тебе губить і обтяжує, що відбирає в тебе радість і щастя. За цими воротами розгортаються нові можливості, нові істини; проте й далі на тебе чекатимуть нові помилки чи падіння. Та Ісус далі вестиме, підводячи до чергових вузьких воріт…
Ось у такому русі до істинної свободи і досконалості й полягає краса нашого життя! Бог любить тебе і прагне, щоб ти увійшов у Його життя й отримав істинну свободу і щастя. Тому не бійся вузьких шляхів і тісних дверей. Довірся Господу, бо Він краще знає, яким задумав тебе, і робить усе, щоб ти таким і став.
«Господи, допоможи мені залишити свою ношу, яка заважає мені рухатися далі Твоїм шляхом. Святий Духу, довіряюся Тобі! Веди мене вузькими дверима й допоможи пізнати істинну свободу».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
