Мати Ентоні Ванджіру була проституткою і дуже не хотіла вагітності. Вона чотири рази пробувала зробити аборт. За четвертим разом народився маленький, але живий хлопчик.
Після кількох спроб аборту, які закінчилися несподіваними пологами, виникли серйозні ускладнення і жінка за місяць померла. Новонароджений хлопчик залишився вдома сам. Його знайшли через чотири дні. Малюк був дуже знесилений і оточений хробаками.
Його не сприймали за людину
Ентоні віддали під опіку другій дружині його дідуся. Спочатку хлопчик думав, що це його справжня мама і так до неї й ставився. Але жінка знущалася над ним фізично і психічно, била його, зокрема головою об двері, не давала йому їсти, кажучи, що він, мабуть, походить із сім’ї канібалів, бо невідомо хто його батько. Вона наказала хлопчику спати на кухні, кажучи, що інакше скривдила б інших членів сім’ї. Ентоні почувався так, ніби він не людина, боявся, що його інакшість видно відразу.
Через таке ставлення хлопчик довгий час не міг нормально розвиватися і не знав, де шукати допомоги.
«Я не вмів самостійно стояти навіть у п’ять років. Моя голова була такою великою, що тіло не могло витримати її тягар. Це чудо, що зараз я можу самостійно стояти», — розповідає Ентоні.
Отримати шанс на навчання
«Я ніколи не бачив своїх батьків, не маю жодної їхньої фотографії, тому навіть не знаю, на кого я схожий», — каже Ентоні.
Він знав, що його родина практикує анімістичні та магічні релігії. Але хлопчик познайомився з християнами, які розповіли йому про свою віру. Коли члени місцевої Церкви дізналися про ситуацію Ентоні, то зробили все, щоб заплатити за його середню освіту в школі, про що він так сильно мріяв. Директор погодився прийняти хлопця без необхідних книжок і шкільного приладдя.
Зважаючи на середовище, в якому він виховувався, Ентоні було нелегко надолужити пропущене, але врешті-решт він отримав диплом. Пізніше виявилося, що він здатний на більше. Нині юнак вчиться в університеті в Найробі.
Подарувати іншим серце
Під впливом розмов зі своїми друзями Ентоні вирішив охреститися. Саме віра дала йому надію і сили для подолання подальших негараздів. Хлопець постійно каже про вдячність усім людям, які оплачували його навчання і дали йому шанс отримати освіту. Завдяки Богу і тим, хто йому допоміг, Ентоні радіє можливості, яку отримав.
На думку Ентоні, найважливіше, що можна дати іншим — це серце і готовність присвятити свій час. Уже кілька років хлопець разом зі своїми друзями відвідує дітей-сиріт. Коли він прийшов до них уперше, до нього повернулися спогади і він ніби побачив себе в дитинстві. Ентоні заплакав і вирішив, що не хоче, аби інші почувалися такими ж самотніми, як він. Особливу турботу хлопець дарує дітям, яких знайшли на вулиці. Навіть коли він не має засобів, щоб їм допомогти, то бачить їхню радість від того, що хтось звернув на них увагу і розмовляє з ними, як із рівними.
фінансово.
Щиро дякуємо!
