У неділю, 11 жовтня 2020 року, спільнота парафії святого Йосипа в Дніпрі разом із сестрами-урсулянками святкувала 6-ту річницю реконсекрації храму та 100-річчя заснування Згромадження Сестер Урсулянок Серця Ісуса в Агонії.
Перед початком Служби Божої до присутніх звернулася настоятелька дому Згромадження сестер-урсулянок у Дніпрі сестра Анна Соцька: «Цього року ми маємо особливий дар — святкуємо 100 років від заснування нашого Згромадження. Наша свята Мати Урсула Ледуховська, засновниця Згромадження, була відкрита на потреби інших, особливо — на дітей та молодь, на людей потребуючих, на людей бідних. Тому сьогодні, особливо в цій Службі Божій, прагнемо співати в нашому серці величальний гімн за дар нашої засновниці Урсули Ледуховської, дар нашого Згромадження, дар покликання кожної сестри, особливо за дар тих сестер, які творили історію цілого Згромадження, сестер, які працювали в цьому храмі, тих, яких ви дуже добре пам’ятаєте, які перебували з вами, молилися, ділили ваші труднощі й радощі. Тому дякуємо також Богу в цій Службі за дітей і молодь, яких Бог довіряє нашій турботі, за кожну людину, яку Бог поставив на нашому життєвому шляху, за кожного з вас, за ваше серце, за вашу любов і за те, що ви відкриті завжди на нас, на кожну нашу проблему, за те, що завжди приходите до нас із допомогою».
У проповіді, згадуючи, як після двадцятирічної боротьби та відбудови двері храму святого Йосипа в Дніпрі шість років тому відчинив єпископ Станіслав Широкорадюк, настоятель парафії брат Марек Лісовскі OFMCap зауважив: «Це був день подяки за всі ті чудеса, які Бог учинив. Він своїми способами подарував нам це місце, подарував нам також людей, спільноту. Бог подарував нас одне одному такими, які ми є: різними, з різних регіонів України, з різними політичними поглядами, багатих і бідних, таких успішних і таких безпорадних. Усіх нас тут зібрав Господь. Подарував нас одне одному, дав нам себе, щоб ми в цій спільноті зростали і шукали Господа. Подарував нам Господь сестер, це Згромадження і сьогоднішнє святкування. Подарував нам їхнє служіння. Дав нам цих сестер, які допомагають нам зустрітися з Богом. На яких можемо дивитися і бачити їхню дорогу, їхню духовність і їхній спосіб пошуку Бога, спосіб зустрічі з Ним. Думаю, ми всі дивимося на них та їхнє служіння, а їхнє свідчення віри допомагає нам усім. І так ми творимо цю спільноту, живу Церкву».
Пресвітер також наголосив, що храм як будівля лише допомагає нам зустрітися з Господом: «Джерелом нашої переміни є жива зустріч із живим Богом. Замало буде просто приходити до храму раз на тиждень або частіше. Не відвідини цієї будівлі міняють наше серце, а відвідини Господа в нашому серці чи то живий зв’язок з Господом. Це є джерелом переміни нашого життя і також нашої спільноти. А це місце, як будівля, допомагають нам в цьому».
фінансово.
Щиро дякуємо!
