Станьмо гостями Його бенкету

Роздуми над Божим Словом на вівторок ХХХІ Звичайного тижня, рік ІІ

Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до (Ісуса): «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім». А Ісус озвався до Нього: «Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: ідіть, усе готове. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. Другий сказав: п’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. А інший мовив: я одружився і тому не можу прийти. Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. Пане, — озвався слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще. Сказав пан до слуги: піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. Кажу бо вам: ніхто з отих запрошених не скуштує моєї вечері». 

Лк 14, 15–24

Сьогодні ми пропонуємо вам дещо незвичний погляд на цю притчу. Зазвичай її трактують як історію про Бога, який запрошує людство до участі в бенкеті вічного життя. Ця думка справді лежить в основі уривка. Але цього разу пропонуємо розглянути притчу в контексті нашого ставлення до обов’язку щоденної молитви.

По-перше, як і господар, який улаштував вечерю, Бог готує для нас бенкет. Щоразу, коли ми приходимо до Нього, Він готовий наповнити нас своїм Духом і зміцнити, щоб ми могли йти дорогою віри. Святе Письмо багате на образи людей, які «споживають» Боже слово. І Єремія, і Єзекиїл живилися зі слова Божого, і псалми говорять про те, що Божі слова «солодші за мед» (Єр 15,16; Єз 3,3; Пс 119 (118), 103). Навіть сьогоднішній псалом проголошує: «Нехай споживають покірні за столом Господа» (Пс 22 (21), 27).

По-друге, Бог закликає нас приєднатися до Його бенкету, і вагомих причин відмовлятися немає. Поля, воли та медовий місяць — усе це символи наших щоденних справ. Та всі вони мають узгоджуватися з Ісусом. Ми повинні знайти своє покликання й натхнення в благодаті, яку отримуємо в молитві.

По-третє, що сталося з людьми, які відхилили запрошення господаря? Чи сердиться Господь на нас, якщо ми пропускаємо час молитви? Ні, не сердиться. Він невтомно намагається привернути нашу увагу й відірвати від «шляхів та огорож» нашого напруженого розкладу (Лк 14, 23). Бог не хоче, щоб ми втратили повноту життя.

На жаль, ми доволі часто сприймаємо Бога формально, механічно промовляючи слова молитви. Але спробуймо сьогодні уявити, як Він уважно слухає нас, отримує задоволення від нашого товариства і не пропонує нам нічого, крім найкращих страв, Той, Хто готував, запрошував і терпляче чекав. Невже ми відмовимося від запрошення?

Уявімо, як Господь радо нас вітає або особисто пригощає, коли ми «гостюємо» в Нього. Знайдімо сьогодні час для молитви. Станьмо гостями Його бенкету.

«Господи, дякую, що запросив мене розділити з Тобою трапезу».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»