Паола: «Після майже 60 років спільного життя я можу сказати, що рецепт о.Піо спрацював. Джованні і я кохаємо одне одного, як у перший день».
Коронкою до Пресвятого Серця Ісуса о.Піо випрошував чимало чудес. Він молився нею в намірі тих, хто просив його про заступництво у важких ситуаціях. Серед них були Паола і Джованні Сієна — італійське подружжя, якому містик із П’єтрельчини обіцяв дев’ятеро дітей.
Зустріч з отцем Піо
Джованні Сієна познайомився з ченцем-капуцином ще в 1920 роках. Чоловік був одним із працівників Casa Sollievo della Sofferenza — Будинку полегшення страждань, заснованого отцем Піо.
Уперше Сієна зустрів містика під час свого Першого Святого Причастя 1928р. Йому було тоді вісім років. За кілька років їхні шляхи знову перетнулися.
Джованні жив у Сан Джованні Ротондо. Перш ніж потрапити до Будинку полегшення страждань, він працював у копальні, а потім — учителем. Також пробував себе в журналістиці.
Помолімося за добру людину
Його майбутня дружина, Паола, також часто відвідувала стигматика. За її словами, 1949р., завдяки заступництву о.Піо, вона була в чудесний спосіб зцілена. 12-річною дівчиною вона страждала від депресії, мала проблеми з легенями і травленням.
Паола мешкала в Сан Джованні Ротондо, тому бачила ченця чи не щодня. Часто у нього сповідалася. Якось під час сповіді вона забула визнати усі гріхи. Отець Піо тоді нагадав їх їй.
Дівчина розповіла містикові, що хоче створити сім’ю, мати чоловіка і дітей. У глибині серця вона тужила за справжньою любов’ю. Паолі було тоді 21 рік і вона мала визначитися зі своїм майбутнім. Розмовляла про це з отцем Піо.
Він запитав: «Чого ти хочеш?» Дівчина відповіла, що дуже любить дітей. «То молімося, щоб Бог дозволив тобі познайомитися з добрим молодим чоловіком», — відповів о.Піо.
Він також дав Паолі кілька порад: часта сповідь, щоденне Святе Причастя і сексуальна стриманість.
Будьте щасливими
За якийсь час Паолою зацікавився молодий чоловік. Це був Джованні. Після півроку заручин і постійної взаємної молитви молоді сказали одне одному сакраментальне «так».
27 серпня 1950р., під час Святої Меси о п’ятій годині ранку, о.Піо благословив їхній шлюб. Зворушений, він звернувся до молодят такими словами: «Будьте щасливими, будьте щасливими, будьте щасливими».
«Рецепт» отця Піо
Паола і Джованні не могли дочекатися потомства. Виявилося, що жінка страждає на гіпоплазію матки. Отець Піо і цього разу не залишив своїх друзів у складній ситуації. Він пообіцяв молитися за них Коронку до Пресвятого Серця Ісуса.
Чернець пообіцяв Джованні, що вони з дружиною матимуть купу дітей: «Матимеш стільки дітей, скільки є ангельських хорів», — сказав падре Піо. Відтоді капуцин став їхнім постійним духівником.
24 липня 1951р. на світ народилася перша донька подружжя. Незабаром дитина серйозно захворіла, а лікарі майже не давали їй шансів на життя. Паола і Джованні вирішили піти до о.Піо й попросити у нього поради та благословення. Містик сказав засмученим батькам, щоб не переймалися, дитина не помре і довго житиме.
Подружжя спілкувалося зі стигматиком до самої його смерті 1968р. Вони сповідалися у нього, часто просили про молитву і добру пораду.
Вже в старості Паола згадувала: «Після майже 60 років спільного життя я можу сказати, що рецепт о.Піо спрацював. Джованні і я кохаємо одне одного, як у перший день».
30 років біля святого
У книжці «Святий отець Піо» Джованні Сієна описав своє життя поруч із капуцином. Він описує свої спогади, які дозволяють читачеві пережити незвичайну духовність містика з П’єтрельчіни.
«Не шукайте тут героїв, — пише Джованні Сієна. — Герой тут тільки один. Люди, що його оточують, усього лиш статисти. Якщо й знайдете тут ще якогось героя, то в кращому разі це буде автор».
Протягом понад 30 років Джованні, живучи поряд зі святим ченцем, переживав мир у серці, внутрішнє блаженство і втіху у складні моменти життя.
Сповідь в отця Піо
У своїй книжці «Святий отець Піо» чоловік згадує одну з історій.
«Отець здивував мене, коли під час нескінченної сповіді дозволив собі на одкровення й особисті міркування: “Дозволь мені передихнути”, сказав, наближаючись до мене зі стільцем, коли я стояв навколішках, очікуючи розрішення. Мені було ніяково, бо я вже давно використав свій час, отже не знав, чи мені встати, чи чекати благословення. Отець Піо присунувся до мене зі стільцем і вперся коліном у мою ногу, затримавшись кілька секунд у такій позі, ніби хотів передати мені свою енергію. Я вийшов з конфесіоналу здивований, але щасливий від отриманого дару — я відчував в усьому тілі добро і мир».
фінансово.
Щиро дякуємо!
