Римо-катол.: 1 грудня (довільний спомин)
Святий Елігій народився в Шаптелі (нині Франція) 588 року, в сім’ї галло-римського походження. В батьківському домі навчився християнських цінностей та благочестивого життя. Щоб розвивати здібності сина, батьки віддали юнака на навчання в Лімож до славетного Аббона, майстра-золотаря, де майбутній святий опанував ювелірну справу.
Пізніше сім’я перебралася до Нейстрії, де хлопець влаштувався працювати помічником майстра королівського двору Боббо. На службі в короля Хлотара ІІ Елігій показав себе як талановитий майстер, сповнений Божого страху. Особливо це стосувалось виготовлення трону для короля — ніхто не міг звинуватити Елігія в шахрайстві з коштовними матеріалами, оскільки його праця була чесною.
Талант і скромність ювеліра оцінив король, і Елігія було призначено мінцмейстером, а згодом — фінансовим розпорядником королівського двору. При Дагоберті І святий Елігій став скарбничим королівства, а сам король не раз користався його порадами та дослухався до них. Попри добру платню, Елігій не прагнув до розкоші. Зі своїх статків подавав нужденним та допоміг у будівництві двох монастирів. Деякі джерела стверджують, що перед обранням 641 року на єпископа Елігій покинув служіння при королівському дворі та вступив до монастиря. Однак йому не вдалося сповнити бажання серця і віддатись молитві й тиші: він мусив прийняти обов’язки пастиря в Нуайоні.
Елігій виявився добрим пастирем, стійким у боротьбі з дияволом. Він був ревним місіонером, який турбувався про спасіння душ. Присвятив багато років поширенню християнства в Нідерландах та Фландрії, заснував нові монастирі й храми. Його молитвами був врятований від пожежі храм святого Марціала та сталося чудо зцілення паралітика.
Святий Елігій залишив гомілії на тему Останнього суду та проповіді. Помер 660 року. Зображується в єпископському вбранні, але частіше — за роботою з коштовним матеріалом. Покровитель ювелірів, майстрів по металу, заступник при пожежі.
Юлія Бойко, Католицький Медіа-Центр