Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан розпорядився провести розслідування щодо примусового переходу в іслам дівчат та жінок із релігійних меншин країни, отримавши підтримку християнських груп допомоги.
Міжнародна організація «Християнський концерн», що складається з захисників прав переслідуваних християн, 3 грудня 2020 року оприлюднила заяву: велика кількість жертв примусових шлюбів у Пакистані — неповнолітні, злочинці часто вдаються до сексуальних нападів та обманних шлюбів для того, щоб поневолити жертв, причому влада часто є співучасником злочинів.
Тахір Мехмуд Ашрафі, спеціальний представник прем’єр-міністра з питань релігійної гармонії, заявив на спільній прес-конференції 30 листопада 2020 року, що Хан «ініціював розслідування щодо кожного конкретного випадку насильницького навернення в іслам неповнолітніх дівчат, що належать до громад меншин, — зокрема християнських та індуїстських».
Згідно з дослідженням «Руху за солідарність і мир», проведеного в Пакистані 2014 року, там щороку викрадають, силоміць видають заміж та навертають в іслам близько тисячі християнок та індуїсток. Незважаючи на те, що формально шлюби з дітьми заборонені в цій країні (державною релігією якої є іслам), суди часто не дотримуються державного закону, посилаючись натомість на приписи шаріату, згідно з якими дівчата можуть вступати у шлюб після першої менструації.
Цієї осені гучного резонансу набула справа Арзу Раджі, 13-річної католицької дівчинки, яку викрав 44-річний Алі Азхар. Злочинець викрав дівчинку серед білого дня, 13 жовтня 2020 року. Згодом поліція повідомила її батьків, що їхня дочка нібито добровільно прийняла іслам та вийшла заміж. 27 жовтня, через два тижні після викрадення, Верховний суд ухвалив рішення про дійсність шлюбу, що викликало хвилю суспільного обурення. Генеральний вікарій архідієцезії Карачі Дієґо Салех організував мирну демонстрацію, вимагаючи звільнити дівчинку. Після повторного звернення родини Арзу Раджі до суду було ухвалено рішення про негайне її звільнення, а її викрадачеві згодом було висунуто звинувачення у зґвалтуванні.
У серпні 2019 року католицькі та інші релігійні лідери підписали спільну резолюцію, в якій просили уряд Пакистану вжити належних заходів із захисту релігійних меншин, що є необхідним у країні, де 97% населення — мусульмани. Першим пунктом резолюції є вимога встановити мінімальний шлюбний вік у 18 років; зараз жінкам дозволено укладати шлюб починаючи з 16-річного віку. Релігійні лідери також відзначили, що, «згідно зі Священним Кораном, не може відбуватися примусових навернень». На цій підставі вони закликали законодавство боротися з викраденнями жінок, сексуальним насильством та подальшим насильницьким переходом в іслам, оскільки це «не відображає справжній дух ісламу».
Пакистанська правозахисна організація «Центр соціальної справедливості» планує 8 грудня 2020 року представити уряду резолюцію, в якій закликає терміново відреагувати на необхідність захисту прав релігійних меншин. У грудні 2018 року Державний департамент США вперше визнав Пакистан країною, що викликає особливе занепокоєння в царині питань релігійної свободи.
Закони Пакистану про богохульство, запроваджені у період між 1980 та 1986 роками, передбачають суворі покарання для тих, хто осквернює Коран або ганьбить чи ображає пророка Магомета. Незважаючи на те, що уряд ніколи не страчував людей за порушення таких законів, самих лише звинувачень вистачало для того, щоби спровокувати натовп на насильство та розправу зі звинуваченими. Багатьох із них було вбито, а прихильники пом’якшення законів, своєю чергою, ставали жертвами насильства.
Закони про богохульство часто використовуються у Пакистані для зведення особистих рахунків або для переслідування релігійних меншин. У той час як немусульмани складають лише 3%, 14% усіх звинувачень у богохульстві стосуються саме їх.