Бог поруч, коли ви, наприклад, ріжете овочі, і ви не мусите перериватися, щоб це усвідомити. Нам хочеться, щоб наш дім був занурений у Бога, близький Богові та іншим людям.
Що робити у повсякденному житті, щоби ваш дім став домашньою церквою? Що практикувати? Яка євангельська частина найкраща, а що — недоцільне?
Декілька підказок. Варто взяти до уваги, що не потрібно шукати власного духовного шляху; достатньо вибрати для себе те, що підтримуватиме й розвиватиме вашу духовність, а не поглиблюватиме розчарування.
Ми хочемо, щоб наш дім, занурений у Бога, був цілковито нормальним і водночас близьким Богові та іншим людям, був домом не лише з інтер’єром, як на картинці, а й духовним.
Прийняття: буде недосконало
Ми уявляємо дім людей віруючих або (вживемо це слово) святих певним чином. Усе має бути під лінійку, бездоганно, без шуму, тихо, спокійно. Потім ми дивимося на свій дім і думаємо: куди нам до цього?
У біографії св. Терези від Дитятка Ісуса (підкреслюємо, що в цій сім’ї троє членів проголошені святими й триває наступний беатифікаційний процес) описується подорож хворої св.Зелі з доньками до Лурда, щоб випросити у Божої Матері чудо зцілення. Звертається увага на віру сім’ї (вся подія описана надзвичайно урочисто), без опису повсякденності цієї поїздки.
В іншому місці можна дізнатися, що доньки сім’ї Мартен у цей час кривилися або плакали через черевики, які тиснули, чим була змучена й сама Зелі. Це вже більше схоже на вашу сім’ю? Сім’ї святих, віруючих людей не будуть ідеальними як з підручника або з картинки.
Духовний дім, який можна назвати домашньою церквою, має кілька спільних рис, які можна виокремити у святих або просто побожних людей. Це перебування в Божій присутності (пам’ять про Бога), сімейні духовні традиції та практики й спільна молитва.
Перебування у Божій присутності
Частою проблемою батьків є галас у домі. Як поєднати перебування у Божій присутності з криком, шумом чи просто голосною радістю? Кармеліт брат Лаврентій від Воскресіння практикував перебування у Божій присутності все своє чернече життя.
У книжці «Про практику Божої присутності» він записав деякі вислови, які містять чіткі вказівки, що допомагають розвивати перебування з Богом. Але брат Лаврентій виконував роботу, перебуваючи серед людей і галасу. Що ж він зауважив у практиці Божої присутності?
Тут суттєво усвідомлювати, що Бог завжди поруч, але чи ми біля Нього? Щоб наші серця були з Богом і зростали у практиці Божої присутності, кармеліт заохочує нас до чистоти життя, вірності, простоти. а також до коротких молитов протягом дня.
Чистота життя
Чистота життя — це перша його вказівка. Я розумію це як життя освячувальній благодаті, сакраментальне життя. Підтвердження цих слів знаходимо у св.Йоана від Хреста, який каже, що ми можемо втратити присутність Бога в душі через смертний гріх, не перебуваючи в освячувальній благодаті.
Що з цього ми можемо взяти для себе? Дбаймо про часту сповідь і серйозний іспит совісті.
Вірність
Далі брат Лаврентій заохочує бути вірним у практиці Божої присутності. Не зупиняйтеся після першого чи одинадцятого падіння. Повертайтеся до «простої уважності та загального любовного погляду на Бога». Брат радить пробувати — знову і знову.
Він починав 10 років! Звички та чесноти народжуються в труді — це послання, яке монах хоче нам передати. Що можемо з цього взяти для себе? Не знеохочуватися після падінь. При практикуванні Божої присутності найважче — це почати. Коли виходиш на певний рівень практики, вона стає приємною.
Простота
Що простіший наш повсякденний погляд на Бога, то краще. Не йдеться про те, щоб відриватися від своїх занять і створювати штучний вигляд «зараз я пам’ятаю про Бога і про те, що Він зі мною».
Це має бути плавний перехід. Бог поруч, коли ви нарізаєте овочі, й ви не мусите перериватися, щоби це усвідомити.
Коротка молитва
Брат Лаврентій заохочує промовляти слова, які випливають із любові до Бога, тоді, коли нам дуже важко про Нього пам’ятати. Наприклад: Боже, люблю Тебе!
Це можуть бути слова, які в цей момент спали вам на думку й водночас скеровують вас до Бога, а не до ваших емоцій, турбот, чорних думок. Наприклад: Боже, Ти зараз тут, серед нас. Дякую Тобі за Твою присутність.
Духовні традиції та практики
Те, що всередині, впливає на те, що зовні. Створюючи власну сімейну культуру, можна в зовнішнє включити духовний елемент. Йдеться про вигляд вашого дому.
Читайте також: Як оформити чи прикрасити домашній молитовний куточок
Також важливі сімейні традиції, які ми плекаємо: святкування річниць хрещення, духовні приготування перед важливими сімейними подіями.
Наприклад, св. Джанна Беретта-Молла перед своїм шлюбом провела тридення. Протягом трьох днів вони з нареченим духовно єдналися і брали участь у Святій Месі, молячись за своє подружжя. Ми ось практикуємо новенну до св.Йосифа перед річницями свого шлюбу. Вибираючи ім’я дитині, звертаємо увагу на те, хто буде її покровителем, а потім відзначаємо свята покровителів і знайомимо дітей із пов’язаними з цими святими місцями.
Як сім’я, ви можете створювати свої духовні традиції, характерні й важливі для вас.
Спільна молитва
Настав час для вершини всього: спільної сімейної молитви, найчастіше — вечірньої. Усі практики, традиції, спосіб ведення дому мають привести нас до зустрічі з Богом.
Коли ми думаємо про духовність сім’ї, то слушно бачимо тут сімейну молитву. Те, як вона виглядає, залежить від сім’ї, часто — від віку дітей, конкретної духовності, з якою пов’язана сім’я. Важливо, щоб ця молитва була щоденною.
Найбільший скарб, який батьки передають своїм дітям, — це віра в Бога і вміння молитися, яке дозволяє вести з Ним щиру розмову.
Це головна мета духовного дому — домашньої церкви: віра в живого Бога і стосунки з Ним. Створюючи домашню церкву, варто себе запитати: що вас у вірі підтримує, а що, навпаки, — перешкоджає.