Іноді трапляється, що ми відчайдушно шукаємо вказівок від Господа, але не знаходимо. Тим часом, читати Божі знаки не так уже й складно…
Знак — це завжди знак чогось. Наш розум і наша віра мають перейти від знаку до реальності, яку він показує. Ось так справа створіння відсилає нас до Творця. Як написано в книжці «Наслідування Христа»,
«немає такого малого і нікчемного створіння, яке б не свідчило про Божу доброту».
Отже, знаки цього добра й любові є всюди.
Життєві події як знак
Події нашого життя — це теж знаки Божого Провидіння. Філософиня Симона Вейль вважала, що Бог використовує у спілкуванні зі своїми друзями певну символічну мову. Кожна життєва подія — це слово цієї мови. Загальний зміст цих слів: «Я тебе люблю».
Симона Вейль наводить такий приклад: хтось п’є склянку води. Вода — це Боже «Я тебе люблю». Цей «хтось» два дні перебуває в пустелі й не має що пити. Ця сухість у горлі — це теж «Я тебе люблю» Бога. У Бога немає таких слів, щоб сказати своєму творінню «Я тебе ненавиджу!» Але звісно, легше почути Боже «люблю» в склянці води, ніж побачити Його приховану ніжність, коли язик прилипає до піднебіння…
Відсутність знаку — це теж знак
Іноді трапляється, що в повсякденній рутині ми стаємо подібні до водія, який із тугою шукає знак виїзду з автостради. «Я відкрив Біблію і побачив це слово». «Я молилася новенну, щоби зрозуміти, чого Бог від мене чекає, і отримала такий знак».
Але пам’ятаймо, що відсутність знаку — це також дуже промовистий знак! Так Бог підтверджує, що ми маємо виконувати свої обов’язки стану, а не слідувати за уявними дороговказами. Живучи в знакові монотонної життєвої реальності, знайдемо Боже Царство і Христа — в радості й мирі, що випливають із Його присутності (Рим 14,17).
Як добре прочитати знак?
Наше звичайне повсякденне життя переповнене дружніми знаками Бога, знаками Його особистої, делікатної та ніжної любові до нас. Ці знаки надихають нас на подяку і хвалу. Це може бути усмішка дитини, радість чоловіка або дружини, якась книжка, красивий краєвид…
Найяскравішим знаком залишається для нас Євхаристія, яка дарує нам Боже життя і містить у своєму скромному вигляді Джерело благодаті: Ісуса власною персоною!
Може теж бути так, що на нашому шляху з’явиться дорожній знак. Ці знаки зазвичай мають подвійний вимір: голос серця та зовнішнє підтвердження. Щоб добре їх прочитати, необхідно досягти того, що св.Ігнатій називав «байдужістю». Це різновид внутрішньої свободи, яка виявляється у волі служити на Божу славу так, як Він цього хоче, а не за власним уподобанням.
Також буде розумним запитати поради в якоїсь просвітленої людини. Одним словом, треба молитися й уміти чекати на мить, визначену Богом, перш ніж перейти до дій. Господь веде нас за допомогою простих знаків, розшифровка яких залишається… в простих серцях!