Роздуми над Божим Словом на четвер IV Звичайного тижня, рік І
Брати! Ви приступили не до чогось, що можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, мороку і темряви, і бурі, і звука сурми, і голосу слів, так що ті, котрі його чули, благали, аби більше не звучало до них слово. І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: «Я наляканий і тремчу».
Але ви приступили до гори Сіон, до міста живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества, до Церкви первородних, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості, до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові покроплення, яка краще промовляє від крові Авеля.
Євр 12 , 18–19. 21–24
Є багато досліджень, присвячених взаємозв’язкові характеру дитини з черговістю її появи на світ у сім’ї та увагою, яку їй приділяють батьки. Вважається, що найстарша дитина зазвичай відрізняється напористістю; середня, як правило, має товариський характер; а наймолодша виростає найбільш розпещеною. Але у Божій сім’ї все зовсім інакше. Незалежно від старшинства та кількості своїх дітей, Бог любить кожного з нас однаково безмежно і кожному готовий дати достатньо любові та уваги.
У багатьох народах за традицією все майно, землі й титул батька дістається первісткові. Але не в Божому Царстві. Кожен із нас може претендувати на повне «багатство славної спадщини між святими» (Еф 1, 18). Кожен може наближатися до Бога в молитві й сподіватися бути почутим. Це означає, що ми покликані бути представниками Бога на землі, як апостоли, та повсюди нести Його слово.
Але що ж має вирізняти нас як громадян Небесного Царства? Як жити небесною благодаттю вже тут, на землі?
По-перше, проводити час із Богом на молитві й адорації, щоб Його любов розпалювала наші серця. По-друге, довіритись Господу і, замість боротьби з іншими за «кращі місця», шукати лише Божої волі та шляхів її виконання. По-третє, жити й дозволити жити іншим. І, по-четверте, заступатися перед Богом за цих «інших», вимолюючи для них потрібні благодаті. Так будемо справжніми дітьми нашого Небесного Отця.
«Господи, дякую за Твою палку й дивовижну любов до мене. Допоможи відповідати на неї любов’ю до Тебе й до ближніх».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.