Є смертельна небезпека для Церкви — жити так, ніби Христа не існує. Це підкреслив кардинал Канталамесса у своїй другій великопісній проповіді для ієрархів та співпрацівників Римської курії.
«А ви що кажете, хто Я?» — це запитання Ісуса, скероване до Його найближчих учнів, стало головною темою другої великопісної проповіді кардинала Раньєро Канталамесси, проповідника Папського дому. Він виголосив її для найближчих співробітників Святішого Отця у п’ятницю 5 березня 2021р. у ватиканській залі Павла VІ. Цього разу кардинал заохотив присутніх замислитися над темою людської природи Ісуса Христа, повідомляє Vatican News.
Небезпека сучасності
Жити так, ніби Ісуса немає, — це та передумова, з якою світ і засоби комунікації постійно говорять про Церкву. Насправді зацікавленість світу Церквою проявляється через цікавість до її історії, організації, фактів та пліток про неї; однак рідко звучить слово «Ісус». Це ім’я не з’являється ні в діалозі між вірою та філософією, ні між вірою та наукою, ні в міжрелігійному діалозі. Можна сказати, що, відповідаючи на потреби часу, сьогоднішньої культури, ми, християни, ризикуємо потрапити в небезпеку жити без Христа, жити так, немовби Його не існувало. Проте як же можна говорити про Церкву, оминаючи Ісуса і Його Євангеліє?
Чотири характеристики для певності
Кардинал нагадав слова Папи Франциска, які той виголосив під час загальної аудієнції 25 листопада минулого року, подаючи чотири характеристики церковного життя: перебувати у слуханні апостольської науки, плекати спільність, перебувати разом на ламанні хліба і в молитвах. При цьому Проповідник Папського дому зазначив, що існування Церкви має сенс лише тоді, коли вона сильно вкорінена у Христі. Саме тому він вирішив у своїх великопісних проповідях окремо приділити увагу особі Господа Ісуса.
Мотив теми
Бажання заглибитись у тему людської природи Спасителя не викликане бажанням якоїсь апологетики, але ґрунтується виключно на духовних мотивах. Тому йдеться не про те, щоб переконати когось невіруючого в тому, що Ісус Христос є Господом Богом, але щоб Він ставав дедалі реальнішим Господом нашого життя і всього, що з нами пов’язане. На переконання проповідника, сьогодні замало визнати Ісуса як Христа (Помазаника) Церкви та Євангелія.
Людська природа Ісуса
Варто звернути увагу на догматичний трикутник щодо Ісуса: Божа природа Ісуса, Його людська природа та єдність цих двох натур в одній особі. Отож, Ісус водночас є Богом і людиною, або краще — Богом і людиною в одній особі. Новий Завіт більше зацікавлений темою святості Ісуса, святості Його людської особи, тим, що Він є Новою людиною; а те, що Він є реальною людиною, відходить на другий план. Однак Ісус є тією людиною, на яку всі інші люди мають орієнтуватись і до неї уподібнюватися.
Святість Ісуса
А говорячи про святість Ісуса Христа, кардинал Канталамесса зазначив: вона була не абстрактною, метафізичною, а реальною. Блаженства, які є «автопортретом Ісуса», це приклад життя і досвіду, які Він здобув і бажав передати своїм учням, бажаючи, щоб вони увійшли в Його сферу святості. А ця сфера відзначалась як постійним послухом Отцеві, так і цілковитою відсутністю будь-якого гріха. Власне, ця відсутність гріха вказує, що Його людська природа була особливою.
У Святому Таїнстві Хрещення Ісус передає нам те, що Він має і Ким Він є. Віра допомагає нам прийняти цей дар та перетворити його в життєвий досвід, а не лише залишити на площині вірування. Власне, віра допомагає нам наслідувати Ісуса в Його святості, відкриваючи нас на благодать Святого Духа.
Християнство — віра благодаті
«Християнська святість це насамперед дар, а не обов’язок. Християнство розпочинається, розповідаючи про те, що Бог зробив, щоби спасти людей. Це релігія благодаті. Тепер настав час для того, щоб жити, щоби пізнати радість цього», — переконаний кардинал Канталамесса.