Роздуми над Божим Словом на понеділок IV тижня Великого Посту
Так говорить Господь: «Ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку, бо будуть радіти і веселитися по віки вічні з-за того, що Я творю! Бо ось Я творю Єрусалим на радість, його народ на втіху. Я веселитися буду Єрусалимом, Я радуватимусь Моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику. Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а хто не досягне ста років, буде проклятим вважатись. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти».
Іс 65, 17-21
Чи знайома вам ситуація, коли якась проблема повністю зайняла вашу увагу, не дозволяючи думати про щось інше? У такий час важко працювати, важко слухати слово Боже. Як наслідок, ми перестаємо бачити діла Господні, перестаємо чинити Його волю, бо повністю зосереджуємося на нашій проблемі та наших планах. І це робить нас засмученими і нещасними.
Подібне трапилось і з Вибраним народом. Ізраїльтяни раділи поверненню з вигнання. Однак були до такої міри зосереджені на цьому, що втратили з поля зору величність Божої обітниці. Їхні думки зайняв новий Храм. Та, хоч великий і гарний, він був лише спорудою. Наче уявлення юдеїв про довжину, висоту і глибину Божої любові було обмежене розмірами цього Храму.
Як часто ми самі обмежуємо сприйняття життя свого чи своїх близьких, не роздумуючи про те, якими їх створив Бог? Кожен хоч раз у житті потрапляв до цієї пастки. Це відбувається, тому що ми схильні ставити самих себе в центр світу. Але це не означає, що так має бути завжди. Ми можемо й повинні вірити, що Бог присутній та діє в нашому житті та в навколишньому світі, навіть якщо сьогодні ми цього не бачимо. Господь постійно творить і виконує всі свої обітниці, навіть ту, яку дав колись, — нового неба та нової землі!
Тому зупинись і в молитовній тиші згадай, що Бог зробив для тебе і твоїх ближніх останнім часом. Потім щиро подякуй Йому за все. Нехай роздуми про отримані дари та надія на майбутні, ще більші, наповнить твоє серце радістю. Господь — добрий і милосердний, а тому найкраще — попереду!
«Ісусе, допоможи мені радіти й тішитись усіма Твоїми благодатями».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
