Беатифікація мучеників із Ґватемали: заклик до примирення

У Санта-Крус-дель-Кіче, у Ґватемалі, відбулась беатифікація десятьох мучеників, які були вбиті з ненависті до віри в період 1980-1991 років.

У катедральному соборі Святого Хреста в Кіче, що в серці центральноамериканської країни Ґватемали, в п’ятницю 23 квітня 2021 р. відбулася беатифікація десяти мучеників. Її, представляючи Папу Франциска, звершив кардинал Альваро Леонель Рамацціні Імері, ординарій Уеуетенанґо, повідомляє Vatican News.

Новопроголошені блаженні були вбиті з ненависті до віри у 1980-1991 роках. Це троє іспанських священиків-місіонерів Пресвятого Ісусового Серця — Хосе Марія Ґран Сісера, Фаустіно Віллануева та Хуан Алонсо Фернандес — і семеро мирян: Домінґо дель Барріо Бас, Томас Рамірес Каба, Ніколас Кастро, Реєє Ус Ернандес, Розаліо Беніто, Мігель Тіу Імуль та наймолодший, 12-річний Хуан Баррера Мендес. Вони були активними у катехизації та проповідуванні Божого слова, служачи бідним і хворим, долучаючись водночас до справи емансипації народу. Дбаючи про освіту і покращення життєвих умов співгромадян, вони увійшли в конфлікт із диктаторським режимом, який 1980 року розпочав систематичне переслідування Церкви.

Експлуатація та емансипація

Кіче — це гірський убогий регіон країни. Під час реформ, проведених наприкінці ХІХ століття, угіддя, важкі для обробки, були залишені представникам корінного народу, а добрі землі потрапили до рук великих латифундистів, зацікавлених у дешевій робочій силі. Більшість добрих угідь зосереджені на узбережжі Тихого океану, тож бідні люди з гірських районів на кілька місяців прибували туди на сезонні заробітки. Роботодавці не переймалися становищем робітників, а ці, призвичаєні до гірських холодів, на теплому узбережжі наражалися на різні хвороби.

Всередині ХХ століття з Іспанії до Кіче прибули священники зі згромадження Місіонерів Пресвятого Ісусового Серця, які присвятили чимало уваги формуванню катехитів серед мирян. Душпастирі також допомагали людям усвідомлювати, що є можливість покращити своє становище та утверджувати свої права. Священники, зокрема, засновували кооперативи, щоб запобігати експлуатації робітників.

Переслідування

Спершу держава підтримувала місіонерів, але згодом узяло гору лобі латифундистів. На початку червня 1980 року був убитий отець Хосе Марія Ґран Сісера разом із паламарем Домінґо. За кілька тижнів настала черга о.Фаустіно Віллануеви, якого вбили в парафіяльному бюро. В лютому наступного року був закатований о.Хуан Алонсо Фернандес. За два тижні до того у листі до брата він писав: «Я зовсім не прагну того, щоб мене вбили, але я не готовий зі страху залишити цих людей. Тепер ще більше думаю: що може відділити нас від Христової любові?»

Протягом 1980 року, крім вже згаданого Домінґо, було вбито ще п’ятьох мирян — катехитів та активних парафіян. Наймолодшому з них, Хуанові Баррері Мендесу, було лише 12 років. А 31 жовтня 1991 року був убитий керівник Католицької Акції та катехит Міґель Тіу Імуль.

Джерело натхнення для спільноти

Єпископ Россоліно Б’янкетті Боффеллі, який сьогодні очолює дієцезію Кіче, в інтерв’ю для Vatican News зазначив, що приклад цих мучеників — це джерело натхнення для християн Ґватемали, які сьогодні стоять перед схожими викликами. За його словами, ця беатифікація є закликом до будування примиреного суспільства в Ґватемалі, в яке кожен робить свій внесок. Ієрарх звернув увагу на те, що не зафіксовано жодного свідчення про помсту. «Ніхто не мстився за вбивство родича, батька чи друга, або за те, що було спалено домівки. Однак залишається чимало страждання та відкритих ран. І тому мусимо чинити поступ на дорозі загоєння цих ран, зосередивши свій погляд на розп’ятому і воскреслому Ісусі. Таке наше завдання», — підкреслив єпископ Боффеллі.