Роздуми над Божим Словом на суботу ХV Звичайного тижня, рік І
Сини Ізраїля рушили в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей. І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара. З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх-бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.
Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту. Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.
Вих 12, 37-42
Чотириста тридцять років. Це трохи більше ніж 155 000 днів, 3,72 мільйона годин або 13,39 мільярдів секунд. Саме стільки ізраїльтянам довелося чекати, перш ніж вони змогли повернутися додому, в Обіцяну землю.
Звісно, це очікування не було легким. Цілі покоління народжувалися, проживали життя й помирали на чужині, не перестаючи чекати на Бога, який має врятувати їх. Пам’ятай про це, коли наступного разу прийде спокуса понарікати, що дуже довго чекаєш на Божу відповідь щодо якогось свого прохання. Згадай про це, коли одноманіття буденності намагатиметься зруйнувати твою надію на сповнення Божих обітниць. Не піддавайся відчаю, коли здаватиметься, що Господь забув про тебе.
Ми ніколи не зможемо осягнути таємницю Божих задумів. Ми ніколи не зможемо зрозуміти, чому Він у певний момент відповідає зразу, а часом нібито ігнорує прохання про допомогу. Але можемо бути впевнені: як і у випадку ізраїльтян, Бог залишатиметься вірний нам. Він завжди виконує свої обітниці — хоч і не так, як ми на це розраховували.
Щодня Бог ставить тобі одне просте запитання: «Чи довіришся Мені?» В деякі дні нам досить легко сказати «так!»; але бувають моменти, коли ця відповідь вимагає мужності та кроку віри. Нехай у такі миті тебе надихає приклад віри тих потомків Авраама, які не переставали чекати на Господа впродовж декількох століть — і, врешті-решт, засвідчили, що Він виконав свої обітниці.
«Отче, допоможи мені сьогодні довіряти Тобі, навіть коли не бачитиму та не відчуватиму Твоєї присутності».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
