Роздуми над Божим Словом на свято св. Вартоломея, апостола
У той час Филип знайшов Натанаїла та й каже йому: «Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі й Пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!»
А Натанаїл сказав йому: «Чи може бути щось доброго з Назарета?»
Каже йому Филип: «Іди — і подивися».
Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу!»
Каже Йому Натанаїл: «Звідки мене знаєш?»
А Ісус у відповідь йому сказав: «Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею».
Відповів Натанаїл Йому: «Раввí, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрáїлю!»
Ісус у відповідь сказав йому: «Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!»
І Він сказав йому: «Воістину, воістину кажу вам: побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!»
Йн 1, 45-51
Чуємо, що Натанаїл (пізніший апостол Вартоломей) був під смоковницею, коли Ісус побачив його (Йн 1, 48). Що він там робив? Обідав? Розмірковував про свої справи? Мріяв? У той час традиційним було вивчення Писання у прохолоді під тінню смоковниці, тому дехто припускає, що Натанаїл роздумував над Божими обітницями.
Протягом століть саме вони підтримували надію Ізрáїлю. Єрусалим — святе місто, і Храм — сповнений Божою славою! Ці образи вказували на щасливе мирне майбутнє, коли Господь житиме посеред свого народу. Натанаїл, мабуть, також черпав сили з Божого задуму. Можливо, це дозволило йому передбачливо визнати Ісуса «Сином Божим» і «Царем Ізрáїлевим» (Йн 1, 49). По суті, Ісус відповів йому: «Продовжуй спостерігати. Насправді, ти ще нічого не бачив!»
Сьогодні подібне Ісус каже і нам. Як і Натанаїл, можемо малювати собі чудові образи майбутнього життя. У вірі це життя вже розпочалося. Хрестившись в ім’я Ісуса, ми стали Божими дітьми та громадянами небес. Тепер, за словами святої Катерини Сієнської, «увесь шлях до неба — це небо».
Нехай приклад Натанаїла заохотить і тебе роздумувати над Божими обітницями, які ти знайдеш у Святому Письмі. Можеш уявляти, яким буде небо, або споглядати Ісуса в оточенні ангелів та святих. Можеш згадувати своїх рідних, які вже відійшли у вічність, уявляти їх поруч із Христом, як вони моляться за тебе, підбадьорюють і радіють кожного разу, коли ти дієш із вірою.
Тож знайди сьогодні свою «смоківницю». Це може бути крісло в молитовному куточку твоєї кімнати, лавка в каплиці чи яблуня надворі. Головне, щоб це місце допомогло тобі усамітнитися та зосередитися на молитві. Піднеси своє серце до Господа, нехай Його обітниці наповнять твоє серце, і ти почуєш шепіт Святого Духа: «Ти ще нічого не бачив! Продовжуй спостерігати».
«Ісусе, Ти своїм хрестом і воскресінням відчинив брами небес для всіх, хто прагне їх осягнути. Допоможи мені жити за Євангелієм і побачити Твою славу. Святий апостоле Вартоломею, молись за мене!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
