Роздуми над Божим Словом на ХХV Звичайну неділю, рік Б
Того часу Ісус із своїми учнями пішов через Галілею. Та Він не бажав, щоби хтось довідався. Він навчав своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне. Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати. Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: «Що це дорогою ви обговорювали?» Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший. Сівши, Він покликав Дванадцятьох і каже їм: «Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма останній і всім слугою». І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: «Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, хто Мене послав».
Мк 9, 30-37
Учні були «схоплені на гарячому». Ісус запитав їх, про що вони сперечаються, і їм нічого не залишалося, як сказати правду: вони з’ясовували, хто з них був найкращим учнем. А Христос, що може здивувати, не почав їх критикувати чи соромити, лише запропонував рішення: «Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою» (Мк 9, 35).
Слова про прийняття дитини в ім’я Ісуса продовжують тему служіння (див. Мк 9, 37). Господь не відкидає велич людини, лише розуміє її по-іншому ніж учні — ніж ми зазвичай. Нас тягне до того, щоб оцінювати все з погляду значущості, кількості справ та широти їх впливу. Але Ісус дивиться інакше. Якщо, наприклад, один учитель навчає п’ятдесят осіб, а інший — тільки п’ять, це не робить автоматично першого кращим. Якщо ми віддаємо весь вільний час, допомагаючи численним парафіяльним служінням, а наш сусід має час лише на одну годину служіння на тиждень, це не означає, що він є меншим.
Справжнім слугою тебе робить готовність служити Ісусові незалежно від того, до якого служіння Він тебе запрошує: до великого, на твою думку, чи незначного. Якщо ти готовий приділити свій час дитині (часто його потребує саме твоя дитина або родина) чи випадковій людині, якій необхідна допомога, ти — слуга.
Тож пам’ятаймо обітницю Христа, що той, хто став «з усіх останнім і усім слугою», буде «першим» у Небесному Царстві (Мк 9, 35). Наслідуймо смирення Ісуса, який обмив ноги учням.
«Господи Ісусе Христе, дай мені серце справжнього слуги та наповни його своєю любов’ю».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.