Таїнство сповіді — достатньо складне, щоб його собі не ускладнювати ще більше!
Визнання гріхів перед священником може бути великим викликом. І повністю зрозуміле, коли за нагоди сповіді ти відчуваєш своєрідний страх, особливо якщо не сповідався довгий час.
Деталі — зайві
Варто взяти до уваги, що джерелом нашого страху може бути помилкове переконання, ніби священнику потрібно розказувати про кожний гріх з усіма можливими подробицями. Однак саме цього краще не робити.
У більшості випадків ми зовсім не повинні надавати детальні пояснення. Як каже один зі священників, гріх потрібно представляти якомога простіше. Він каже, що деякі люди почуваються просто-таки зобов’язаними описувати деталі конкретних гріхів. І хоч сам священик нічого поганого в цьому не вбачає, але вказує, що не це становить суть сповіді.
Достатньо буде назвати категорію гріха, щоб отримати повне відпущення гріхів, які в цю категорію входять. Хіба що сповідник сам визнає, що потребує більше інформації, але то інша справа.
«Гід» по гріхах
Ось список-підказка, укладений цим священником. На переконання цього душпастиря, «підказка» охоплює 90% справ, які визнають люди, приступаючи до сповіді. Можна взяти цей список із собою до конфесіоналу, і додати з-поза нього ті гріхи, які обтяжують конкретно твоє сумління.
Я не любив/любила Бога всім серцем і всією душею.
Ставив/ставила вище за Бога різні речі або людей.
Не дотримав /дотримала належної поваги щодо батьків/настоятелів.
Вимовляв/вимовляла ім’я Бога без потреби.
Був/була джерелом спокуси в очах Бога або Церкви, даючи поганий приклад як християнин/християнка.
Згрішив/згрішила пихою.
Був/була неввічливою щодо певних людей.
Був/була нетерплячим/нетерплячою щодо людей з мого оточення.
Дозволив/дозволила гніву собою керувати.
Засуджував/засуджувала інших.
Грішив/грішила думкою.
Використовував/використовувала контрацептиви, закриваючись на дар життя від Бога.
Мав/мала нечисті думки, що зводили інших людей до рівня предметів.
Не дотримав/не дотримала поміркованості в їжі або у питті.
Вживав/вживала наркотики.
Збрехав/збрехала.
Заздрив/заздрила іншим у тому, чого не маю.
Не виражав/не виражала вдячності за отримані дари.
Скільки разів згрішив?
У Кодексі канонічного права читаємо, що «вірний зобов’язаний зізнатися у кількості й виді всіляких тяжких гріхів, скоєних після хрещення, які ще владою ключів Церкви безпосередньо не відпущені й не визнані в індивідуальній сповіді, що вірний пригадав після ретельного іспиту совісті» (кан. 988 § 1).
Це означає, що якщо ти усвідомлюєш, що скоїв тяжкий гріх (тобто смертельний), то повинен його визнати на сповіді, водночас зазначаючи, скільки разів ти його скоїв. По прикладу, якщо ти скоїв гріх перелюбу, то повинен сказати на сповіді, скільки разів це сталося. Якщо якогось тяжкого гріха ти допустився багатократно і не можеш назвати кількості, то скажи просто «кілька разів» чи «багато разів», або й навіть «так багато разів, що полічити не можу».
Сповідь не повинна бути складною, а якщо ти сильно переймаєшся, то постарайся собі її спростити й не переймайся конкретними деталями у випадку повсякденних гріхів. Навіть у питанні смертельних гріхів, якщо твоє сумління обтяжує гріх, у який ти впадаєш за звичкою, назви приблизну кількість таких випадків.
Сповідь це прекрасне таїнство — Таїнство Примирення, яке повертає душі спокій через дію Божого Милосердя. Якщо в тобі є опір перед приступанням до цього таїнства, бо воно видається занадто складним, то постарайся його собі спростити. Не дозволь, щоб така неважлива перешкода заступила тобі дорогу до прощення в обіймах Бога Отця.
Переклад CREDO за: Петті Кнап, Філіпп Кослоскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
