Роздуми над Божим Словом на понеділок XXХ Звичайного тижня, рік І
Того часу навчав Ісус в одній із синагог у суботу. Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися. Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від своєї недуги». Він поклав на неї руки — і враз випросталася, і стала прославляти Бога. У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: «Є шість днів, у які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня». Та Господь відповів йому і сказав: «Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день?» І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.
Лк 13, 10-17
Почнемо від сучасного прикладу. Жінка, хвора на артрит, долаючи біль, намагалася якомога швидше вдягтися й зібратися, щоби встигнути на молитовну зустріч у своєму храмі. Цей біль не був для неї чимось новим — жінка жила з ним уже багато років, і тому терпіла, не вважаючи свої страждання достатньою причиною для того, щоби пропустити молитовне зібрання. Прийшовши на зустріч, вона була глибоко зворушена уривками зі Святого Письма, які почула того дня. Слухаючи їх, вона раптом відчула, як їй пече в руках і ногах, але це швидко минуло. А потім зі здивуванням усвідомила, що її біль повністю зник!
У сьогоднішньому Євангелії ми теж зустрічаємо хвору жінку: впродовж останніх вісімнадцяти років вона не могла розігнутися. Можна лише уявити, до якої міри важким було її життя, адже навіть найпростіші дії вимагали від неї надзвичайних зусиль. Певно, їй знадобилося чимало часу, щоби зібратись і прийти до синагоги; але це не зупинило її. Вона лише хотіла почути Слово Боже й не підозрювала, що принесе їй цей день. Все, що вона зробила, — це просто прийшла, й Ісус повернув їй здоров’я та змінив життя. І дивно, що керівник синагоги був проти зцілення жінки лише тому, що це відбулося в суботу.
Ми розуміємо, як абсурдно намагатися обмежити Боже діяння певними днями тижня; та водночас ми також схильні накладати обмеження на те, як і коли Бог може зцілити нас. Можливо, ти вимагаєш від Бога фізичного зцілення в той час, як Він хоче почати зцілення від твоєї душі. Може, твоя хвороба здається тобі занадто складною для простого рішення або ти вважаєш, що для одужання обов’язково потрібні придумані тобою кроки. Навіть більше, у тебе можуть з’явитися думки, що Бог просто не хоче зцілити тебе сьогодні або що ти не заслуговуєш на зцілення.
Але все це не так! Ісус хоче доторкнутися до тебе і звільнити від страждань! Єдине, про що Він просить, — продовжувати приходити до Нього з молитвою та довірою. І це дозволить Богу провести процес зцілення так, як Він хоче. Господь знає, що потрібне насамперед. Можливо, це буде звільнення від фізичної недуги; може, позбавлення від надмірної тривоги чи душевного болю; а може, допомога в наближенні до Нього. Не важливо, чого саме потребуєш, головне — пам’ятай про двох цих жінок: вони не просили про якесь конкретне зцілення — вони просто прийшли до Бога. І ти роби так само. А про все інше подбає Господь.
«Ось я, Господи. Вірю, що даси мені все, чого потребую».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
