Адвент — час очікування на Народження Спасителя. За традицією, це час, коли ми намагаємося боротися з різними вадами — беручи на цей період якісь постанови. Отож, про роль аскези в духовному житті та як правильно робити постанови розповідає о. Вадим Здоров.
Що таке аскеза?
Саме слово аскеза походить від грецького ασκεσις — «вправа». Також воно пов’язане з дієсловом аске, що означає «майстерне і старанне оброблення грубого матеріалу». Християнство надало новий сенс цьому слову: вдосконалення самого себе.
Теофан Затворник говорив, що піст, обмеження, боротьба зі спокусами і праця над собою — не є метою аскези. Завдання аскези — зробити місце для Божого слова, стати посудиною для Святого Духа. Якщо подивитися на життя людей, які себе у чомусь обмежують, стаючи ближчими до Бога, то побачимо, що ці люди радісні. Це духовна радість, мир серця.
Також метою може бути бажання бути учнем Христа, бути подібним до Ісуса. Щоб інші люди, зустрівши мене, побачили любов, мир, лагідність.
Ще однією метою є власне добро. Адже коли людина вибирає гріх, то йде проти своєї природи. Борючись зі своїми вадами, людина здобуває спокій власного серця.
Аскетична ментальність
Аскетична ментальність — мислення, що «я потребую духовних вправ постійно». Не лише раз на рік, але постійно. Духовний стан людини визначає потребу аскези, а не лише літургійний рік. Є небезпека, що коли закінчується Адвент, піст, — закінчуються разом із тим і постанови. Варто поставити собі допоміжне запитання: «Коли закінчиться Адвент/реколекції/піст, що я робитиму потім?» Третя умова доброї сповіді каже про остаточне рішення більше не грішити, отож запитаймо себе і щодо наших постанов. Коли робиш постанову — чи реально для тебе більше не грішити? Варто відповісти на це запитання, щоб наше покаяння було конкретним, а не загальним. Потрібно брати нехай і малі, але конкретні постанови, які допоможуть змінити якісь негативні риси характеру чи працювати над шкідливими звичками. Важливо це робити кожного місяця, постійно намагатися змінювати себе у кращу сторону.
Як робити постанову?
1. Порадитися з духовною особою: чи то священником, чи другом, який близько Бога. Себе важко оцінити добре, тому було би добре мати час від часу духовну розмову. Обговорити з духівником якусь ваду і можливості, шляхи її викорінення.
2. Не брати занадто складну постанову, що понад власні сили, бо прийде знеохочення. Також не брати занадто легку постанову, бо не буде духовного розвитку. Треба брати постанову на міру своїх сил.
3. Кожному своє: у кожного своя життєва ситуація та свій рівень духовного розвитку. Комусь, можливо, буде корисним 5 хвилин відпочинку, а іншим — вправлятися більше у молитві чи постити. Тому потрібно, щоб постанова була у кожного своя та згідно з темпом, способом життя й рівнем духовності. Варто просити у молитві про світло Святого Духа, щоб віднайти власну аскезу, постанову, яка потрібна саме зараз.
Духовна боротьба
Відречення і покута стирають у нашій душі звичку до гріха, як гумка стирає напис олівця. Коли людина покутує за гріхи, постить, молиться, робить якісь відречення, то поступово звільняється від духовних чи тілесних узалежнень.
У такій боротьбі передусім необхідна сильна постанова людини порвати з гріхом — конкретне рішення волі. Також постійно запитувати себе під час духовної боротьби: «Що буде далі?» Вправлятися у постійному, тривалому зреченні, вчитися володіти собою та своїми бажаннями.
Аскеза через виконання обов’язків
Кожна людина має своє покликання, життєве завдання. Добре виконання свого життєвого покликання теж є формою аскези. У цьому полягає Божа мудрість: якщо кожен буде на своєму місці та буде добре виконувати свої обов’язки, то й світ зміниться.
Мета аскези — любов
Св. Франциск Сальський говорив: «Щоб любити Бога більше, треба постановити любити більше». Потрібно молитися і просити у Бога цієї любові, щоб серце розпалилося справжньою любов’ю до Бога. Наші рішення, бажання діяти з любові до Бога — оживляють, адже людина, яка любить є щасливою.
Піст очей
Піст очей — відповідь на різноманітні гаджети, залежність від інтернету та віртуального світу. Він полягає в обмеженні себе, щоб бути вільнішим. Обмежити себе, щоб знайти час на ближнього, щоб знайти час для читання доброї книжки, щоб бути кращим. Можна, наприклад, зробити постанову: в якісь дні тижня не користуватися соціальними мережами.
Необхідність молитви
Важливу роль у духовному житті й аскетичних практиках відіграє молитва. Приклади святих нам показують велику важливість і цінність молитви Розарію, яку можна жертвувати й за інших людей.
Праця як форма аскези
Фізична праця в розумній кількості та якості може служити аскезою — щоб тіло краще функціонувало, була кращою молитва, сон. У перших віках християнства монахи працювали стільки, щоб робота служила духовному розвитку. Варто шукати можливості служіння, волонтерства, щоб час використовувати корисно і отримувати від цього радість. Також потрібно пам’ятати про тезу «кожному своє».
Аскеза щоденного життя
Є багато життєвих ситуацій, які не залежать від нас: хтось зіпсував настрій, накричав на нас, трапилася якась негативна ситуація. Мати Божа з Ля Салетт говорить, що піст — те, що зустрічає тебе кожного дня. Це незручності кожного дня, на які можна не нарікати, але приймати й жертвувати як піст.
Святий Франциск Сальський так говорив про аскезу щоденного життя: «Потрібно пам’ятати, що заслуга залежить не від важкості хреста, а від того, з якою любов’ю ми його несемо. Маємо з терпеливістю зносити малі прикрості, які зустрічаємо щодня. Часом потрібно більшої чесноти, щоб нести хрест із соломи, ніж із заліза. Коли хтось скаже тобі криве слово чи зачепить тебе на вулиці; коли тебе не слухає підвладний; коли тобі не смакує їжа чи не приходить сон; чи перо перестало писати або тобі перешкоджає муха, — не гнівайся, не починай пустого жалю, але пригадай, що це все тобі підготувало найдосконаліше Боже Провидіння. Промов із покорою: “Нехай буде воля Твоя”». Коли ми довіряємо Божій волі — це приносить спокій.
Відповіддю на різні наші проблеми може бути спокійна молитва Літанії чи Коронки до Божого Милосердя, наприклад.
фінансово.
Щиро дякуємо!
