Роздуми над Божим Словом на четвер ІІІ тижня Адвенту
Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радості й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої, — слово Господнє. Розшир місце твого намету! Нехай розпустяться запони твоїх осель! Попусти довше твоє мотуззя, вжени кілки глибоко в землю! Бо ти розкинешся праворуч і ліворуч; твоє потомство успадкує народи, покинуті міста заселить. Не бійся, бо стиду не зазнаєш! Не соромся, бо червоніти більш не будеш. Бо ти забудеш стид твого юнацтва, зневаги твого вдовицтва більш не згадаєш. Бо твій муж — твій Творець, Господь сил — Його ім’я. Твій Викупитель — Святий Ізрáїля, що зветься Богом усієї землі. Немов покинуту й засмучену жінку, Господь прикличе тебе знову. Чи ж можна жінку молодощів відіслати? — каже Бог твій. Я на короткий час тебе покинув, але з великим співчуттям тебе приймаю. У палкім гніві Я на хвильку сховав був обличчя Моє від тебе, але в Моїй любові вічній Я зжалився над тобою, — каже Господь, твій Викупитель. Воно зо Мною тепер так, як за днів Ноя: як Я був поклявся, що води вже не затоплять більше землі Ноя, отак клянусь не гніватись на тебе і не сварити тебе більше. Гори зрушаться й горби похитнуться, Моя ж любов від тебе не відступить, Мій союз миру не похитнеться, — каже Господь, який тебе жаліє.
Іс 54, 1-10
Напевно, ти чув приказку «ніколи не кажи ніколи». Зазвичай ця фраза використовується як застереження: не зарікайся, ні в чому не можна бути впевненим. У деякому сенсі, так і є. Але в нашому непевному земному житті є дещо, у чому можемо бути впевнені «на всі сто». І цим винятком є Божа любов, яка ніколи не покине нас. За дві тисячі років до твого народження Бог уже полюбив тебе. Полюбив так сильно, що послав на землю свого Сина — народитися, жити й померти в тій самій людській плоті, з якої складаєшся ти. І Його любов ніколи не мине. Напевно ізраїльтяни, які вперше почули цю обітницю у вигнанні, мали спокусу засумніватися. Так само буває і з нами. Тож, відчуваючи сумніви в Божій любові, корисно замислитися: «А що це за Бог, Котрий любить нас любов’ю, яка не відступить?»
Бог — всемогутній. Тобто всесильний і всевладний. Він усе створив, усім керує та все може (див. Катехизм Католицької Церкви, 268). Він може навіть любити тебе попри твої гріхи. Може любити інших через тебе, навіть якщо тобі важко любити їх. Подумай про новонародженого Ісуса. Лежачи в яслах, Він зовні виглядав так само, як і будь-яка дитина: був слабким і повністю залежав від турботи Марії та Йосифа. Але ми віримо, що в Ньому була присутня сила та мудрість Божа. І коли настав Його час, Він у повноті виявив цю силу, перемігши зло жертвою Хреста (див. Еф 1, 19-20). Все це для того, щоб Його любов ніколи не залишала тебе.
Бог — незмінний. Він постійний і твердий у своїй любові до тебе. Його характер, воля та обітниці щодо нас не змінюються (див. Мал 3, 6). Якщо Бог щось говорить, Його діла ніколи не розходяться зі словами; і якщо Він щось обіцяє, то виконує це. Не завжди так, як ти очікуєш, і не завжди тоді, коли ти думаєш. Але це неодмінно станеться. І Він пообіцяв, що Його любов назавжди залишиться з тобою.
Цей всемогутній, незмінний Бог хоче бути джерелом твого миру. Він хоче заспокоїти твоє серце, коли, як Ізрáїль, ти стикаєшся з невизначеністю й стражданнями. Коли тобі здається, що твої гріхи занадто великі, щоби Бог міг їх пробачити, Він прагне нагадати тобі про свою всемогутню й незмінну любов. А коли відчуваєш спокусу надати перевагу слабкій та мінливій любові цього занепалого світу, Він запрошує тебе у свої ніжні обійми (див. Іс 54, 7).
Ось який Бог, чия любов ніколи не покине тебе!
«Господи, прославляю Тебе за Твою незмінну, всемогутню любов!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
